«Дорога до війни»: ключове з великого розслідування The Washington Post
Як США намагалися попередити Україну та Європу про російське вторгнення
Учора газета The Washington Post випустила велике розслідування про події, які передували повномасштабному російському вторгненню в Україну — з осені 2021 року до вечора 23 лютого. Журналісти поговорили із чотирма десятками західних та українських високопосадовців, зокрема взяли інтерв’ю із Зеленським.
Сам матеріал складається із 14 глав — майже 10 тисяч слів (одночасно WaPo випустили також коротку замітку із підсумком п’яти ключових висновків). Розслідування є першим із серії — далі плануються матеріали про те, як російська розвідка недооцінила Україну та як українці відбили атаку на Київ.
Раджу прочитати усе розслідування — це важливий текст із багатьма не опублікованими раніше деталями — але також зробив для вас стислий переказ основних тез.
1. Американська розвідка отримала безпрецедентний доступ до російського політичного і військового керівництва. Відтак вже у жовтні 2021 року американці знали про наміри Путіна розпочати широкомасштабну війну, яка би включала в себе атаку з різних фронтів, захоплення Києва та більшості України — «план приголомшливої зухвалості».
2. Американці обережно рухалися із озброєнням України, бо не хотіли давати Росії приводу атакувати США і НАТО. Лише за кілька місяців до того Байден завершив двадцятирічну війну в Афганістані і не планував втягувати Сполучені Штати у нові війни.
Водночас Байден одразу вирішив попередити про ризик війни союзників. Повірили лише британці та балтійські країни, тоді як Франція та Німеччина поставилися до цих даних із недовірою
«Макрон і Меркель роками мали справу з Путіним і їм було важко повірити, що він настільки ірраціональний, щоб розпочати катастрофічну війну».
Однією з причин недовіри були попередні провали американської розвідки, зокрема колись перед війною в Іраку та недавно при виводі військ з Афганістану.
У підсумку, за словами французького безпекового експерта Франсуа Ейсбура,
«європейці переоцінили своє розуміння Путіна… [тоді як] американці… замість того, щоб спробувати залізти до голови Путіна, вирішили, що вони будуть діяти на основі даних…».
3. Як частина плану з протидії вторгненню, у листопаді Байден відправив директора ЦРУ і колишнього посла у Росії Вільяма Бернса до Москви, щоб попередити Кремль про наслідки. Там Бернс мав телефонний дзвінок з Путіним і зустріч із секретарем Радбезу РФ Ніколаєм Патрушевим. У підсумку Бернс покинув Росію занепокоєним.
«[За оцінкою Бернса, на той момент] Путін не прийняв незворотного рішення розпочати війну, але його погляди на Україну стали більш радикальними, його апетит до ризику зріс, і російський лідер вірив, що вигідна нагода скоро мине».
4. Українські високопосадовці кажуть, що перед вторгненням американці не давали Україні достатньо інформації — і достатньо озброєння, щоб захистити себе, як-то літаків чи засобів ППО. Американці попереджали про вторгнення, зокрема й публічно, але, за словами міністра закордонних справ Дмитра Кулеби, майже до самого початку вторгнення — десь до 18-20 лютого — не ділилися достатньо детальними розвідданими, щоб Україна могла скористатися ними для підготовки.
Деякі американські високопосадовці кажуть, що це було не так і США заздалегідь ділилися конкретними розвідданими. Хоча справді, за своїми тодішніми правилами, не надавали тактичну інформацію, яку, скажімо, українці могли б використати для превентивної атаки.
При цьому, за словами Кулеби, лише США вірили у те, що буде настільки повномасштабна війна — інші західні союзники «підморгували й казали, що [за їхньою оцінкою] цього не станеться».
5. «Зеленський підозрював, що деякі західні високопосадовці хотіли, щоб він втік». Вони недооцінювали здатність України протистояти і переоцінювали сили Путіна — та очікували на швидке завершення війни (власне, мені виглядає, що це є однією з центральних ліній усього розслідування).
На думку Зеленського, офіційне попередження від української влади про війну — скажімо, заклики евакуюватися — створили б паніку, ослабили б Україну і уможливили б її швидку поразку.
🖊 Автор допису — Антон Процюк. Щоб регулярно стежити за тим, що в англомовному медіапросторі пишуть про російсько-українську війну та її глобальний вимір, підписуйтеся на Old York Times: Телеграм-канал • імейл-розсилка