Як створити «Вікіпедію для свого життя» — Old York Times #41
А ще: поради для робочої продуктивності, новий тренд у Кремнієвій долині
Привіт!
Сьогодні приносимо вам регулярну розсилку Old York Times — підбірка із кількох цікавих історій з англомовного медіапростору:
сервіси, які допомагають каталогізувати ваше життя;
новий тренд у Кремнієвій долині: топові спеціалісти міняють «велику п’ятірку» на криптостартапи;
п'ять порад для робочої продуктивності від Harvard Business Review;
навіщо американцям сервіси гештегів для весілля.
Сервіси, які допомагають каталогізувати ваше життя
Антон, ~400 слів
За 26 грудня 2021 року я пройшов 10 194 кроки — а в лютому 2020 року проходив у середньому 11 757 кроків день.
Я знаю це завдяки своєму фітнес-трекеру — і це лише один із прикладів, як нові технології дозволяють збирати не бачену раніше кількість даних про себе. Трекери розповідають (та архівують) скільки годин і наскільки якісно ви поспали та скільки кроків пройшли, а iOS чи Android — скільки часу провели зі смартфоном.
Недавно у журналі New York вийшла цікава замітка про тренд на каталогізацію свого життя — і про онлайн-сервіси, які допомагають це робити.
Якщо любителі каталогізації тепер можуть збирати так багато інформації про себе, то її потрібно якось ефективно організовувати, щоб не загубитися в океані даних. Тут на допомогу приходять додатки, які дозволяють побудувати базу знань для свого життя.
Найвідоміший приклад — Notion, сервіс для проджект-менеджменту і створення баз знань. У нього понад 20 мільйонів користувачів і оцінка у $10 мільярдів.
Він не був створений (лише) для персональної продуктивності, але у Notion великий клуб фанатів, які використовують його саме для того, щоб побудувати свого роду Вікіпедію власного життя. На ютубі є цілий жанр інструкцій у дусі «як я організувала своє життя за допомогою Notion».
Наприклад, одна з героїнь статті New York записує у Notion детальні нотатки з усіх побачень, на які вона ходила.
«[Ця] база даних (яку вона називає “любовним трекером Notion”) зараз розміщена поруч із вкладками, присвяченими маршрутам подорожей, її улюбленим лікарям, порядку прибирання її квартири, і статтям до прочитання».
(Спойлер: вона стверджує, що це корисно для її романтичних стосунків).
Є й інші сервіси — які зокрема спираються на штучний інтелект: наприклад, Rom Research та Obsidian. Один із них обіцяє зробити для вас гугл-пошук по вашому мозку.
Як пише авторка статті New York, «…ці додатки призначені не лише для того, щоб утримувати все, що не вміщається у нашому мозку — списки покупок, паролі, розклади медитацій, робочі завдання — але й для того, щоб допомогти нам ефективніше знаходити цю інформацію».
Я особисто вже кілька років відстежую усі свої витрати і вимірюю кількість кроків, а віднедавна також почав детально вимірювати робочий час: скільки часу йде на яке завдання.
Здається, уже саме́ по собі вимірювання, навіть без жорстких обмежень, допомагає досягти бажаної цілі — чи то витрачати гроші розумніше, чи більше ходити пішки, чи ефективніше проводити свій час.
Але такого рівня цифрової організації життя, як герої статті New York, я не досягнув. Поки старі-добрі ексель-таблички для мене швидші та зручніші, ніж будь-який сервіс, котрий обіцяє організувати моє життя.
Читати повну статтю (~6 хвилин, 🔒пейвол)
Новий тренд у Кремнієвій долині: топові спеціалісти міняють «велику п’ятірку» на криптостартапи
Антон, ~320 слів
Найвища мрія для програмістів, продакт-менеджерів та інших айтішників — потрапити у компанії «великої п’ятірки», також відомі за акронімом FAANG: Facebook, Apple, Amazon, Netflix та Google.
Там можна заробляти сотні тисяч чи й мільйони доларів на рік, вони дають хороші нефінансові бонуси — та й загалом робота в такій компанії стане окрасою для будь-кого резюме.
Але зараз у Кремнієвій долині новий тренд, пише New York Times. Топ-менеджери і висококваліфіковані програмісти ідуть з великих технокомпаній, щоб долучитися до стартапів у криптосфері. Тобто компаній, які працюють над цифровими валютами і продуктами, що базуються на блокчейні — наприклад, NFT.
Частково це прагнення заробити. Вартість біткоїну та інших криптовалют продовжує зростати, тож якщо правильно інвестувати в них, можна (спробувати) швидко заробити багато грошей.
Однак справа не лише в цьому. Крипта — перспективний ринок як фінансово, так і культурно. Інвестори вклали понад $28 мільярдів у крипто- і блокчейн-стартапи у 2021 році — у чотири рази більше, ніж минулого року. Що більш важливо, люди бачать тут початок потенційної наступної технологічної революції.
«Поза… спекулятивною манією, усе більше найбільш талановитих працівників технологічної індустрії вбачають зараз трансформаційний момент, який настає раз на кілька десятиліть і винагороджує тих, хто помічає сейсмічний зсув раніше решти світу. У випадку крипти вони бачать історичні паралелі з тим, як колись висміювали персональний комп’ютер та інтернет — перед тим, як вони змінили статус-кво та створили нове покоління мільярдерів».
Тим часом великі технокомпанії уже не відчуваються такими крутими, як колись. Їх репутація за останні роки погіршилася (особливо це стосується Meta — материнської компанії, яка об’єднує Facebook, Instagram і WhatsApp), та й загалом там працівники все частіше стикаються із звичною для великих компаній бюрократією і повільністю.
У FAANG відчувають конкуренцію — і змушені вкладати більше ресурсів у боротьбу за працівників. Наприклад, за даними New York Times, у Google почали пропонувати додаткові фінансові бонуси у тих відділах компанії, які найбільш зачеплені. Але перетікання спеціалістів у криптокомпанії буде лише продовжуватися, прогнозують експерти.
Читати повну статтю (~8 хвилин, 🔒пейвол)
П'ять порад для робочої продуктивності від Harvard Business Review
Захар, ~400 слів; републікація нашого допису, вперше опублікованого у січні 2020
Якщо серед ваших новорічних обіцянок завалявся план покращити свою продуктивність на роботі, ми підготували для вас список порад, які можуть з цим допомогти. Кілька років тому Harvard Business Review публікував головні прикладні поради для менеджерів. Обрали і переказали для вас п’ять порад, які можуть знадобитися найбільше.
1. Замість простого списку справ виділіть для кожного завдання конкретний час
Одне з найгірших відчуттів на роботі — величезний список справ попереду і нерозуміння, як з ними справитися. Один з ефективних способів, який рекомендує Harvard Business Review — визначати чіткі часові рамки для кожного завдання. Так ви зможете більш тверезо оцінювати свої можливості і краще розуміти, на що витратили сьогодні час.
2. Вмійте припинити говорити — і послухати
Хоч «менеджерами» у нас деколи називають навіть вантажників, оригінальне значення цього слова означає посаду, на якій ви координуєте роботу інших працівників. У такому випадку вам, мабуть, доводиться багато говорити і пропонувати свою думку колегам.
Однак якщо ви говорите забагато, то інші працівники можуть втратити мотивацію висловлювати свою думку і кидати виклик вашим ідеям. Якщо під час зустрічі виникло якесь питання, дайте можливість спочатку відповісти іншим, а потім скажіть свою думку.
3. Встановіть прийнятні стандарти роботи
Якщо команда занадто перепрацьовує, то вона не має запасу для креативу та розвитку нових проектів. Хорошим способом уникнути цього є визначення чітких та здорових стандартів робочого процесу.
Ось декілька, які пропонує Harvard Business Review: не йти з роботи опівночі, не надсилати колегам робочі листи та повідомлення вночі, виділяти час щотижня на справи, які не встигли завершити за графіком (такі є завжди), проводити регулярні сесії та дізнаватися рівень завантаженості ваших працівників.
4. Проводьте зустрічі правильно
Майже всі офісні працівники скаржаться на те, що зустрічі забирають дуже багато часу. Але часто вони є невід’ємною частиною будь-якої роботи, і їх не вийде уникнути. Тому їх потрібно проводити правильно.
Перед початком зустрічі визначіть чітку мету зібрання (чого ви маєте добитися за її результатами). Не запрошуйте тих, хто не працює над завданнями, які будуть обговорюватися. Таким людям можна надіслати листа за підсумками зустрічі чи її нотатки. Після завершення наради витратіть трохи часу, щоб проаналізувати, як пройшла зустріч і чи була вона ефективна.
5. Аналізуйте позитивний фідбек
Ми схильні запам’ятовувати негативні відгуки про нашу роботу значно краще, ніж позитивні. Це логічно, адже негатив чітко вказує на те, що нам потрібно змінити найближчим часом. Однак Harvard Business Review рекомендує також не забувати про позитивний фідбек.
Його можна використати, щоб чіткіше зрозуміти свої сфери росту — а також сильні сторони, якими можна скористатися, щоб покрити свої недоліки.
Читати повну статтю (~8 хвилин)
Навіщо американцям сервіси гештегів для весілля
Антон, ~200 слів
І на завершення one fun thing — стаття про те, навіщо американцям сервіси гештегів для весілля.
У США молодята часто вигадують унікальний гештег для свого весілля, щоб уніфікувати пости про подію в соцмережах (і щоб фото було потім простіше знайти). Але оригінальний гештег придумати стає все складніше, пише The Wall Street Journal — тому на допомогу приходять комерційні сервіси.
«[Маріель] Вакім запустила [сервіс Happily Ever #Hashtagged] у 2016 році, коли тренд весільних гештегів процвітав. Ціни за її послуги варіюються від $50 за один гештег до $125 за п’ять. Деякі пари хочуть мати кілька варіантів або кілька гештегів для різних подій, як-то дівич-вечір та весільна церемонія.
За її словами, клієнти хочуть персоналізовані, адаптовані, креативні гештеги. Деякі мають конкретні запити: наприклад, гештеги з тематикою Disney чи зі словами з текстів репера Chance the Rapper».
«Гештеги стають більш просунутими, бо більше наречених залишають своє дівоче прізвище, каже Керін Сандовал, яка очолює команду одинадцяти авторів гештегів у Wedding Hashers, сервісі з [каліфорнійського міста] Сан-Дієго. За її словами, усе більше клієнтів просять про гештеги, які включають обидва прізвища або спільні інтереси.
“Це завжди цікавий челендж”, — каже Сандовал. “Це не лише несерйозний весільний гештег. Це більше про те, як ми можемо підсумувати цю пару”».
Читати повну статтю (~4 хвилини, 🔒пейвол)