Залужний на обкладинці Time, історія мему Saint Javelin — Old York Times #55
А ще: як українські добровольці захистили Київ; Миколаїв та миколаївські пожежники під час війни
Привіт! Продовжуємо моніторити англомовний медіапростір і розповідати важливі історії про Україну та світ.
У цьому випуску розсилки:
Як українські добровольці захистили Київ: великий репортаж The Wall Street Journal
Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний на обкладинці Time: переказуємо його профайл
«Вогонь та страх на півдні України» — Миколаїв та миколаївські пожежники під час війни
Історія Saint Javelin — інтернет-мему, завдяки якому вдалося зібрати понад мільйон доларів для підтримки України
Усі ці дописи раніше з’являлися у нашому Телеграм-каналі; тож якщо вам зручніше читати їх оперативно там, підписуйтеся за посиланням.
The Wall Street Journal зробили великий матеріал про битву за Київ, який розповідає про ключові епізоди захисту столиці в лютому-березні цього року.
У фокусі — добровольці: «різношерстне військо, котре виграло битву за Київ і врятувало Україну».
«Протягом місяця [з початку вторгнення] достатньо українців знайшли волю і засоби протистояти [Путіну]. Вони формували озброєні групи із будь-якою зброєю, яку могли дістати. Вони годували та екіпірували бійців, розміщували їх у своїх домівках. Вони піднімалися на дерева у пошуках мобільного сигналу, щоб повідомляти про рух ворога. Результат виглядав як щось небачене в сучасній військовій справі — повстанці злилися з традиційною армією…
Світ ще не повністю зрозумів, наскільки важливою була роль цих громадян-добровольців, які об'єднавшись із військовослужбовцями, зламали хід найважливішої битви в Європі з часів Другої світової війни та зберегли статус України як суверенної держави. Захист Києва дозволив президенту залишитися і згуртувати національну підтримку. Після цього він зміг також заручитися зброєю зі США та Європи, яка зараз допомагає армії витіснити російські сили на сході та півдні».
Герої статті різноманітні: від командира групи ССО з позивним Марік, який підривав міст через річку Ірпінь, аби зупинити наступ росіян — до Тетяни Чорновол, колишньої журналістки і народної депутатки, яка перед відкритим вторгненням освоїла український протитанковий ракетний комплекс Стугна та брала участь у битві за Київ.
Стаття традиційно багата на мапи і фотографії — тож радимо прочитати її повністю або принаймні прогортати.
Читати повну статтю (~30 хвилин на прочитання)
У журналі Time вийшов профайл Головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного.
Як пишуть автори статті, призначення Залужного Головнокомандувачем минулого року було неочікуваним для самого генерала і не лише для нього. Утім, зараз Залужний став одним із символів українського спротиву — військовим лідером, під керівництвом якого Україна успішно відбиває російське вторгнення
«Загартований роками боротьби з Росією на східному фронті, він належить до нового покоління українських лідерів, які навчилися бути гнучкими та делегувати рішення командирам на місцях. Його наполеглива підготовка напередодні вторгнення та розумна тактика бою на ранніх етапах війни допомогли нації відбити натиск росіян».
З 2014 року Залужний воював проти Росії на Донбасі — а також працював над трансформацією української армії до сучасного війська, побудованого за зразками НАТО, у якому сержанти й молодші офіцери не є цапами-відбувайлами, а можуть брати на себе ініціативу. Водночас, пише Time, Залужний стежить за російською військовою доктриною і вивчає роботи начальника російського Генштабу Герасімова.
Перед відкритим російським вторгненням Залужний — на відміну від Зеленського (і більшості українців) — вірив, що воно є лише справою часу. Тому він активно готувався до великої війни, розповідають автори статті. Військові навчання на початку лютого показали прогалини в українській обороні, і Залужний із не притаманною йому експресивністю накричав на військових командирів, які не поставилися до підготовки достатньо серйозно.
Підготовка допомогла. «[Генерали] передислокували та замаскували військову техніку, вивівши війська та зброю з їхніх баз і відправивши їх по всій Україні. Сюди входили літаки, танки та бронетехніка, а також зенітні батареї, які незабаром знадобилися Україні, щоб зберегти контроль над своїм небом». Ці приготування були таємними: Залужний хотів, щоб ворог думав, що українці «залишаються у звичних військових частинах, курять траву, дивляться телевізор і постять у фейсбук».
Вторгнення почалося 24 лютого — і в Залужного було дві стратегічні цілі для захисту України: вберегти Київ та нанести втрат росіянам, навіть якщо це потребувало втратити територію. «Іншими словами, метою було дозволити росіянам просунутися, а потім знищити їхні колони спереду та лінії постачання в тилу». Це спрацювало: на шостий день війни стало зрозуміло, що росіяни не змогли захопити аеропорти навколо Києва та просунулися достатньо далеко, щоб підставити під удар свої лінії постачання. (Допомогла тупа впертість російських військ, які не відступали і не змінювали свого підходу — найкращий сценарій для Залужного).
У вересні українська армія здобула неочікувано рішучу перемогу на Харківщині — звільнила практично весь регіон, зокрема ключові залізничні центри. Утім, зрозуміло, що попереду ще багато роботи. Як каже Залужний в інтерв’ю Time, «з того, що я знаю про росіян за власним досвідом, наша перемога не буде остаточною, [вона] буде можливістю перевести подих і підготуватися до наступної війни».
Читати повну статтю (~12 хвилин на прочитання)
New York Times зробили великий інтерактивний проєкт про життя Миколаєва під час війни та роботу пожежників, які рятують місто від наслідків регулярних ракетних обстрілів.
Один із головних героїв — Станіслав Устич, котрий очолює команду пожежників. Австралійський фотограф українського походження Деніел Берегуляк та журналіст Майкл Швірц провели разом із ними шість 24-годинних змін, поки рятувальники «з усіх сил намагалися мінімізувати руйнування від потоку ракетних і артилерійських атак, ризикуючи своїми життями, щоб врятувати якомога більше у своєму багатостраждальному місті».
Миколаїв близько до лінії фронту, тому особливо сильно страждає від російських атак. Більшість ракетних ударів стаються вночі чи рано вранці, між 2:00 та 6:00. «Як тільки стемніє, моє серце починає битися швидше», каже Устич, якого всі називають Стас. Він працює пожежником, бо це «робота справжніх чоловіків», але при цьому не боїться давати волю емоціям — часто плакати від усього горя, яке спостерігає за останні півроку.
З початку великої війни у Миколаєві постраждали понад 500 багатоповерхівок і ще сотні приватних будинків; загинуло більше 130 мирних жителів. Як пише NYT, у місті продовжується нормальне життя — наприклад, відкриті магазини і кав’ярні. Але великою побутовою проблемою є постачання води, яке постраждало від війни. Із крана тече лише солона вода, за питною потрібно стояти в черзі.
Справжні битви точаться за 20 кілометрів від Миколаєва, де проходить лінія фронту. Як нагадують автори статті, на початку вторгнення росіяни наблизилися до околиць Миколаєва, але українські війська відтіснили їх і зараз стримують.
Найгіршим днем війни для Стаса Устича став обстріл казарми у Миколаєві у березні — там загинули мінімум 50 людей, ймовірно значно більше. Стас був на місці обстрілу і описує моторошну картину, яку там побачив. Зараз його мрією є отримати хоча б два дні спокою, щоб повноцінно виспатися — але такої можливості у нього поки що немає.
Читати і дивитися повний матеріал (~10 хвилин)
The Washington Post зробили текст і відеорепортаж про Saint Javelin — інтернет-мем, завдяки якому вдалося зібрати понад мільйон доларів для підтримки України.
Імітація Богородиці, «Свята Джавеліна» зібрала велике коло прихильників та допомагає фінансувати український спротив російському вторгненню, пише авторка статті. Засновником цієї ініціативи є канадський журналіст Крістіан Борис, який висвітлював російську війну проти України з 2014 року. Він та його команда продають мерч, частина прибутку з якого йде на підтримку України.
«Кошти, зібрані в рамках кампанії Saint Javelin, продовжують зростати, і йдуть на все від благодійних організацій у сфері психічного здоров’я до закупівлі броні для українських військ і безпілотників через ініціативу United24 [Володимира Зеленського]».
Хоча свята Джавеліна поширилася як інтернет-мем, використання зображення Богородиці для підняття бойового духу має довгу історію — зокрема в час Французької революції та Другої світової війни. «Вона є символом затишку і турботи», розповідає професорка історії мистецтва Католицького університету Америки Нора Гейман. У цьому випадку моральний символ Богородиці поєднується із зображенням матеріальної підтримки України — антитанкової зброї, яка зіграла важливу роль для захисту країни на початку відкритого російського вторгнення.
На цьому мемі Крістіан Борис побудував серйозний бізнес. «Борис має офіс і магазин в Торонто, орендує коворкінг у Львові та працює з виробниками по всій Україні. Saint Javelin тепер є його основною роботою» — і він планує продовжувати розширювати бренд та збирати гроші на підтримку України.
Читати і дивитися (~4 хвилини на текст, 5 хвилин на відео)