Як війна вплинула на кримінальний світ України — Old York Times #65
І як змінюється українська медіаіндустрія під час війни
Привіт! Продовжуємо моніторити англомовний медіапростір і розповідати важливі історії про Україну та світ.
У цьому випуску:
Як війна вплинула на кримінальний світ в Україні та Європі — огляд статті The Economist
Як змінюється українська медіаіндустрія під час війни — анонс мого інтерв’ю з Отаром Довженком для The Fix
Бонус — вплив штучного інтелекту на робочі місця на прикладі перекладачів Євросоюзу
The Economist написали про те, як війна вплинула на кримінальний світ в Україні та Європі.
До відкритого російського вторгнення корупція і злочинність були великою проблемою в Україні:
«Кримінальний світ на неокупованій території України до 2022 року був предметом періодичних та жорстоких конфліктів між різними групами. Водночас він мав три аспекти, які пов’язували Україну зі світовими кримінальними ринками. По-перше, контрабандна “супермагістраль”, що з’єднує Росію та Україну, проходячи через частини східної України, які були окуповані Росією у 2014 році. По-друге, глобальні контрабандні центри в Одесі та інших чорноморських портах. І нарешті фабрики в Україні з виробництва заборонених товарів на експорт».
Але велика війна зруйнувала звичні порядки у злочинному світі, розірвавши зв’язки між українськими та російськими мафіозі та порушивши маршрути нелегального експорту. Займатися контрабандою та іншими раніше прибутковими злочинами зараз значно складніше.
«Кордон між контрольованою урядом територією України та територіями, окупованими Росією, тепер укріплений і смертельно небезпечний — це перериває “супермагістраль”. Мобілізація в Україні позбавляє кримінальний світ людських ресурсів, а воєнний стан зупинив широкий спектр злочинної діяльності. Комендантська година ускладнює пересування вночі».
Українські гангстери перестали співпрацювати з російськими («одна справа — бути злочинцем, а зовсім інша — зрадником», як каже один експерт), а мережі контрабанди переналаштовуються в обхід України. У результаті контрабанда виросла в інших країнах, як-то Туреччині, Литві та Естонії.
Як війна вплине на організовану злочинність в Україні у довготерміновій перспективі — поки питання. Серед ризиків — поширення нелегальної зброї (яке, утім, поки що не зростає), а також виробництво наркотиків і корупційні схеми під час повоєнної відбудови.
«Утім, існує можливість назавжди утримати ситуацію, в якій організована злочинність в Україні послаблена... Зовнішній тиск може допомогти: кошти на реконструкцію, швидше за все, надходитимуть переважно від іноземців і нестимуть із собою певні зобов’язання. До повноцінного членства України в ЄС ще багато років, але процес наближення до норм ЄС є важелем для боротьби з організованою злочинністю… Війна розірвала десятилітні фізичні та соціальні артерії між Україною та російськими злочинними мережами, можливо на роки вперед. Вона надала українській державі додаткової легітимності в очах громадськості для боротьби з олігархією та може збільшити залучення Заходу до економіки та контроль за нею».
Читати повну статтю (~6 хвилин на прочитання)
Як змінюється українська медіаіндустрія під час війни? Для нової статті на The Fix я поговорив із медіа аналітиком Отаром Довженком і написав про основні тренди в українській медіасфері й у споживанні новин під час війни.
П’ять основних тез:
Загальна ситуація краща, ніж боялися рік тому — переважна більшість медій вижили і продовжують працювати
Свобода преси досить висока як на країну, яка живе у стані війни (але є проблеми)
Телебачення стає все менш релевантним — зокрема через телемарафон
Телеграм став центральною платформою для новин, і тут багато ризиків від каналів на кшталт «Трухи»
YouTube теж грає важливу роль — для деяких медій він став єдиним способом монетизації контенту
Читати статтю (~5 хвилин на прочитання)
Politico пише про вплив машинного перекладу на штат перекладачів інституцій ЄС.
У перекладачів Європейської комісії — виконавчого органу ЄС — багато роботу: офіційні документи потрібно перекладати на кожну із 24 офіційних мов ЄС. Кількість тексту до перекладу лише збільшується: якщо у 2013 році переклали 2 мільйони сторінок, то у 2022 році — 2,5 мільйони.
Відтак у Єврокомісії великий штат перекладачів. Але попри збільшення кількості роботи, кількість людей зменшується — із майже 2,5 тисяч перекладачів десять років тому до 2 тисяч зараз.
Думаю, це дуже типовий приклад того, як штучний інтелект впливатиме і вже впливає на робочі місця. Не приносить радикальних змін, не заміняє спеціалістів повністю — але дозволяє робити більше роботи меншою кількістю людей: автоматизувати простіші завдання і перетворити людей із кріейторів на редакторів.
Буквально:
«Перекладачі ЄС наголошують, що їхні повсякденні завдання зміщуються до виявлення помилок та адаптації автоперекладеного тексту до мови ЄС.
У жаргоні перекладачів це називається “постредагування” [post editing] і стає дедалі важливішою частиною роботи».