🧠Як Україна використовує ШІ для боротьби з Росією — Old York Times #75
Також: як одна компанія накладає відбиток на економіку Данії
Привіт! Продовжуємо моніторити англомовний медіапростір і розповідати важливі історії про Україну та світ.
У цьому випуску:
як Україна використовує штучний інтелект для боротьби з Росією;
як одна компанія накладає відбиток на економіку Данії;
рекомендація моєї статті для The Fix — інтерв’ю з Раджу Нарісетті, очільником медійної команди McKinsey.
Збройні сили, влада і волонтери активно застосовують штучний інтелект у війні з Росією. У новій статті The Economist розповідає про кілька цікавих прикладів. Ось три із них:
1. Виявлення військових цілей:
«Оскільки [російські] солдати і військові блогери тепер постять [у соцмережах і телеграм-каналах] більш обережно, простий пошук будь-яких підказок про розташування військ став менш плідним. Однак, аналізуючи великі масиви зображень і тексту, ШІ-моделі можуть знайти потенційні підказки, з'єднати їх разом і потім припустити ймовірне місце розташування системи озброєнь чи військового формування. За словами Максима Зражевського, аналітика OSINT-компанії Molfar, використання цього підходу “збирання пазлів” за допомогою ШІ дозволяє знаходити від двох до п'яти цінних цілей щодня».
2. Виявлення російських інформаторів:
«Використовуючи ШІ від американської компанії Palantir, українська контррозвідка шукає зв’язки у розрізнених масивах даних. Уявіть собі, наприклад, розлученого боржника, який ризикує втратити опіку над дітьми, чий телефон було виявлено поблизу місця, по якому згодом вдарили ракетами. Якщо, скажімо, ця людина має міцні особисті зв'язки з Росією і почала приймати дзвінки від когось, чий телефон свідчить про вищий соціальний статус, то ШІ може використати такий “аналіз соціальних мереж”, щоб підвищити його показник ризику».
3. Виявлення порушників санкцій:
«…аналіз мереж допомагає українським розслідувачам виявляти порушників санкцій проти Росії. Поєднуючи дані в суднових реєстрах з фінансовими документами, що зберігаються в інших місцях, програмне забезпечення може “пробити корпоративну завісу”, каже співрозмовник [The Economist]».
Читати повну статтю (~6 хвилин на прочитання)
Найбільшою європейською компанією за ринковою капіталізацією зараз є Novo Nordisk — данський фарма-гігант, який найбільше відомий завдяки лікам від діабету та ожиріння.
Ozempic / Wegovy — препарат, який оригінально створювався як засіб для лікування діабету, але також дозволяє боротися із зайвою вагою. Він усе більш популярний на Заході, зокрема серед багатих американців.
У Politico вийшла цікава стаття про те, як успіх Novo Nordisk впливає на економіку Данії.
«Присутність Novo Nordisk перетворила Калундборг на європейське фабричне містечко 21-го століття. Як і Майнц у Німеччині, де місцева компанія BioNtech стрімко зросла завдяки своїй революційній вакцині проти Covid-19, це данське провінційне містечко демонструє, як один великий виробник все ще може домінувати в місцевому економічному ландшафті навіть тоді, коли багато частин Європи переходять у постіндустріальну епоху.
Власне, вплив успіху Novo Nordisk поширився далеко за межі Калундборга.
Минулого року стрімке зростання прибутку компанії та темпів реінвестицій в очах експертів стало ключовою причиною, чому Данія уникла рецесії і чому відсоткові ставки можуть залишатися відносно низькими, обмежуючи іпотечні виплати для багатьох данських домовласників».
«Але зростання Novo Nordisk також викликає занепокоєння в країні з населенням менше 6 мільйонів людей щодо того, чи може це створити нездорову надмірну залежність від однієї компанії чи сектора “у стилі Nokia”…
[Nokia], колись провідна компанія, генерувала 4 відсотки ВВП Фінляндії на рубежі століть. Потім її нездатність перепрофілюватися на виробництво смартфонів спровокувала стрімке падіння доходів, що сильно вдарило по економіці країни в цілому».
Читати повну статтю (~6 хвилин на прочитання)
McKinsey — одна з найбільших консалтингових фірм у світі. Загалом вона налічує 45 тисяч співробітників, і всередині компанії вони збудували невеличку медіаімперію, у якій працює біля сотні людей.
Для The Fix я поговорив із Раджу Нарісетті — у минулому топ-менеджером у найбільших західних медіа (The Wall Street Journal, The Washington Post й інших), а зараз очільником медійної команди McKinsey. Вийшло цікаво, почитайте результат нашої розмови у статті.
Читати статтю (~4 хвилини на прочитання)