✏️Інсайти про медіа, поради про ШІ
А також: чи має шанс внук Джона Кеннеді пробитися в Конгрес
Привіт! У сьогоднішньому випуску розсилки — всього потрохи:
Враження й інсайти з LMF, однієї з головних медійних конференцій України
Найцікавіше з нового дослідження медійних подкастів від Reuters Institute
Хто балотується у Конгрес США від Мангеттена — і що їхні профілі можуть розповісти про американську політику загалом
П’ять порад і спостережень про ШІ-чатботи
Кілька рандомних думок і вражень з LMF
Провів другу половину минулого тижня на LMF 2026, головній медійній конференції України. Кілька вражень:
Захоплений тим, що це була по-справжньому міжнародна конференція — багато іноземців не лише серед зіркових спікерів, як це часто буває, а й серед звичайних учасників. Мабуть, найбільш міжнародна з подій в Україні, на яких я був з початку повномасштабного вторгнення.
Велика делегація тайванців, які приїхали вивчати досвід України для боротьби із власним проблемним сусідом. Fun fact: виявляється, що у тайванського суспільного мовника є україномовна версія, і це єдина така українська служба від демократичної країни в Азії.
Милосердно мало сесій про штучний інтелект. Були цікаві панелі і думки про ШІ, але ним не було переповнено все — було приємно трохи відпочити від повсюдного ШІ-дискурсу :)
Цього року я знову допомагав організаторам фіксувати найцікавіше із сесій для міжнародної аудиторії у твіттері. Три найцікавіші думки з подій, на яких я був:
Перспектива боснійського журналіста Харуна Карчича: Україна отримує підтримку Заходу, але також знає, чого вона хоче досягнути і зберігає свою агентність, не дозволяє союзникам диктувати свою волю. «Ми [у Боснії] занадто покладалися на міжнародну спільноту».
Медіаменеджерка Наталія Антелава: «Нам потрібно переосмислити те, що є базовим журналістським продуктом. Раніше це була стаття. Зараз це інсайт. Як нам донести інсайт до аудиторії через розбиту і роздроблену систему [дистрибуції]?».
Катерина Коберник поставила Пітеру Померанцеву гарне питання: “How do we tell the truth without being boring?” Як журналістам дотримуватися усіх стандартів і не програти в боротьбі за увагу з інфлюенсерами? Гарної відповіді на сесії не було, тут вже треба більш вузькопрофільну медійну розмову.
Про що розповідає нове дослідження ринку подкастів у медіа
Оксфордський Reuters Institute випустив нове велике дослідження медійних подкастів — з фокусом на ринках США, Британії і Норвегії, але також з оглядом загальних трендів.
Кілька спостережень за матеріалами звіту:
Головний тренд — рух в сторону відео. Багато великих подкастів уже мають відеоверсію, особливо серед нових шоу. (Більш усталені подкасти з великою аудиторією в аудіо, як-то The Daily від The New York Times чи програми The Guardian, можуть собі дозволити залишитися audio-only).
Перехід до відео — це результат і запиту від аудиторії, і стимулів від платформ: у першу чергу YouTube, але також Spotify і віднедавна Apple — історично головних подкаст-платформ.
При цьому дослідження показує, що відеоспоживання подкастів не заміняє аудіоспоживання, а розширює його. Тож це означає, що подкастерам тепер треба робити подвійну роботу — оптимізовувати свої шоу і під відео, і під аудіо.
Наративні подкасти, які були модні 7-10 років тому, зараз менш популярні. Економіка не сходиться: їх значно дорожче виробляти, ніж розмовні шоу (особливо у відеоформаті, але й загалом), а монетизація не настільки краща.
З огляду на ці зміни саме визначення поняття «подкаст» стає нечітким. Розмовне шоу, яке опубліковане тільки на ютубі — це подкаст? Чому або чому ні? Це питання не настільки важливе, але нерди будуть сперечатися про нього ще довго.
Для великих медіа — «більшість видань і далі бачать у подкастах хороший спосіб залучати й утримувати увагу нових аудиторій, особливо молоді, але для передплатних видань вони тепер дедалі важливіші також для утримання підписників і генерування доходу. Людський вимір подкастів і їхня роль у формуванні звичок також розглядаються як критичний захист від машинного конвеєру штучного інтелекту».
Чи має шанс внук Джона Кеннеді пробитися в Конгрес?
У журналі New York вийшов великий профайл чотирьох основних кандидатів в Конгрес від округу Мангеттена.
Результати цих виборів ніяк не вплинуть на політичну ситуацію в країні: одне місце в Палаті представників не таке вже й важливе, і в будь-якому разі в цьому окрузі надійно обирають демократів. Але це глобальний центр грошей і впливу, тому цікаво подивитися на те, які профайли основних кандидатів, бо у певному сенсі вони представляють різні фракції Демократичної партії і різні течії в сучасній американській політиці.
Власне, на номінацію від Демократичної партії (яка де-факто означає перемогу на виборах) претендують:
Джек Шлоссберг — внук Джона Кеннеді і представник сім’ї Кеннеді, яка колись домінувала в американській політиці, але зараз може «похвалитися» лише антивакцинатором і союзником Трампа Робертом Кеннеді-молодшим. 33-річний Шлоссберг має небагато реальних досягнень, але він харизматичний і зірка соцмереж.
Алекс Борес — вихідець із техносфери, який зробив центром своєї публічної платформи регулювання штучного інтелекту. Через це він став мішенню критики ШІ-гігантів, зокрема OpenAI, але також і національною зіркою в темі ШІ-регуляцій, яка зараз в центрі суспільного дискурсу (хоча не факт, що хвилює багато простих виборців).
Джордж Конвей — зірка руху республіканців проти Трампа. Також має впізнаваний національний бренд. Утім, навряд чи від Нью-Йорка оберуть консерватора, який до того провів кілька десятиліть борючись із демократами.
Міка Лашер — максимально традиційний політик: довго працював на теперішнього конгресмена від Мангеттена Джеррі Недлера (котрий іде на пенсію) й інших демократичних лідерів, зараз є членом парламенту штату. Попередньо саме Лашер виглядає фаворитом перегонів, тож питання тому, чи зможе традиційна політична машина встояти у протистоянні із більш національними брендами.
П’ять порад і спостережень про ШІ-чатботи
Інвестувати 20 доларів на місяць у платну версію Клода — більш ніж виправдано
Просунуті ШІ-моделі уже часто справляються з перекладом текстів краще за мене
ChatGPT має жахливий стиль текстів. Клод має відголоски схожих проблем, але їх в десять разів менше.
AI sycophancy — небезпечна річ. Скільки б я не прочитав досліджень про те, що ШІ дає невиправдано позитивний фідбек, підсвідомо все одно отримую дрібку задоволення від нього.
Жоден ШІ-чатбот не використовувався на жодному етапі написання цієї розсилки :)