🟡Як ШІ змінює менеджмент і загрожує Вікіпедії
А ще: наскільки російська пропаганда впливає на Вікіпедію?
Привіт!
Цей випуск присвячений Вікіпедії, штучному інтелекту і перетину цих двох тем:
Як ШІ-переклад загрожує вразливим мовам — і при чому тут Вікіпедія
Огляд замітки про те, як ШІ змінює менеджмент
Наскільки російська пропаганда впливає на Вікіпедію
Моя основна робота пов’язана з розвитком Вікіпедії. Якщо хочете більше читати на цю тему, підписуйтеся на мене в Фейсбуці. Можете також подивитися нашу серію коротких відео про те, як влаштована Вікіпедія — наприклад 10 базових питань про Вікіпедію і чи можна їй довіряти.
Як ШІ-переклад загрожує вразливим мовам — і при чому тут Вікіпедія
Вікіпедія існує 340+ мовами, але якість розділів англійською чи німецькою і розділу, скажімо, мовою інуктитут дуже відрізняється.
Англомовна Вікіпедія традиційно найбільша і найкраща. Україномовна відстає від англійської у більшості тем, але загалом є в топ-20 мов за багатьма різними показниками.
Більші проблеми починаються десь на другій чи третій сотні мовних розділів. П’ять років тому був великий скандал із шотландською Вікіпедією — виявилося, що значну частину статей написав американський підліток, який не знає шотландської мови.
Шотландську Вікіпедію підчистили, але проблема, хоч і не в таких масштабах, залишається і в деяких інших мовних розділах. Про це — велика нова стаття MIT Technology Review.
Заголовок чіткий і промовистий: «як ШІ та Вікіпедія загнали вразливі мови у замкнене коло занепаду» (“how AI and Wikipedia have sent vulnerable languages into a doom spiral”).
Суть цієї doom spiral: у невеликому мовному розділі на кшталт гренландської Вікіпедії велика частина статей створюється з допомогою автоперекладу поганої якості людьми, які не є впевненими носіями мови => ШІ-моделі згодом тренуються на цьому наборі даних (бо Вікіпедія ж є важливим джерелом для тренування великих мовних моделей) => як наслідок корпус доступних текстів цією мовою стає ще гіршим.
У повній статті на чотири тисячі слів значно більше прикладів і деталей.
Для української вікіспільноти це теж актуальна загроза, хоча поки більш теоретична.
Українській мові така doom spiral, звичайно, не загрожує, але ми також намагаємося розвивати кримськотатарську Вікіпедію, і там все складніше. Є багато людей, щиро зацікавлених у розвитку кримськотатарської Вікіпедії, але далеко не всі з них гарно знають мову. Ми намагаємося залучати носіїв мови до створення і вичитки статей, і деколи це вдається, але все ще сушимо голову над тим, як налаштувати постійну системну роботу.
Тому якщо ви знаєте носіїв кримськотатарської мови, які хотіли б покращувати кримськотатарську Вікіпедію, а заодно і якість майбутніх текстів кримськотатарською — перешліть їм цей пост. Якщо знаєте меценатів, готових системно підтримувати цю роботу — також.
Як ШІ змінює менеджмент
Цікава замітка про менеджмент в епоху ШІ від Джулі Чжуо, авторки відомої книги про менеджмент.
Кілька тез:
«Кількість класичних менеджерів середньої ланки буде знижуватися». Середній менеджмент — це часто про адаптацію інформації (грубо кажучи, взяти візію топ-менеджменту і перетворити її на набір завдань для виконавців), ШІ з цим гарно справляється.
«Потреба в менеджерських навичках буде тільки зростати». У роботі з ШІ-системами багато спільного із управлінням людьми: теж треба вміти чітко формулювати цілі, правильно будувати процеси. Єдина велика відмінність, пише Чжуо — не треба хвилюватися про фізичні й емоційні потреби ШІ (дехто посперечався б😁).
«Старі розмежувальні лінії розмиваються. Так само, як ми бачитимемо менше “суто менеджерів”, ми бачитимемо й менше “суто виконавців [individual contributors]”. Натомість більше людей житимуть у складному “серединному” просторі: іноді виконуючи завдання, іноді проєктуючи процеси, іноді координуючи інших».
Наскільки російська пропаганда впливає на Вікіпедію?
Минулого тижня ми проводили зустріч із дослідницею з Університету Мічигану Лорою Курек. Вона і співавтори взяли інтерв’ю в тринадцяти досвідчених редакторів і адміністраторів англійської Вікіпедії про їхній досвід роботи над темою російсько-української війни.
Одна із найцікавіших знахідок — «[проінтерв’ювовані] редактори Вікіпедії не вважають деструктивні дії у статтях про російсько-українську війну частиною державної інформаційної операції».
Очевидно, що є багато людей із поганими намірами, які намагаються вплинути на Вікіпедію — зокрема проросійські редактори, які пробують протягнути кремлівські наративи. (І у Вікіпедії є багато інструментів боротьби з ними: правила, автоматичні фільтри, людська перевірка тощо).
Але досвідчені вікіпедисти не бачать ознак масштабної скоординованої кампанії російської держави із впливу на Вікіпедію.
Що цікаво, на думку одного з учасників дослідження, професійні російські пропагандисти намагалися зайти в англійську Вікіпедію після початку російської війни проти України у 2014 році, але не повномасштабного російського вторгнення.
Інші наукові і навколонаукові дослідження, які я бачив, теж не показали ознак скоординованої роботи професійних російських тролів у Вікіпедії. (Звичайно, багато століть російської пропаганди і колоніальної політики все одно мають непрямий вплив на інформаційну екосистему, а отже й на Вікіпедію, але це тема для окремої розмови).
Чому так?
Більш цинічна теорія — російська пропаганда все одно скоординовано впливає на Вікіпедію, але робить це настільки майстерно, що ми цього не бачимо.
Цього не можна відкидати на сто відсотків, але це мені виглядає малоймовірним. У кремлівської пропаганди багато ресурсів, але вони не настільки майстерні, щоб діяти зовсім непомітно. Принаймні щоб діяти непомітно і масштабно одночасно.
Більш імовірною звучить теорія, що для зовнішніх аудиторій російські пропагандисти сфокусувалися на інших платформах, де бар’єри для входу нижчі і впливати простіше: телеграм, тікток і далі. А для внутрішньої аудиторії готують свій прокремлівський клон Вікіпедії, переписаний за російськими ідеологічними стандартами — Рувікі.