Привіт! У сьогоднішньому випуску розсилки сфокусуємося на штучному інтелекті:
чому зростає ШІ-скептицизм в Америці;
чому не варто писати тексти з ШІ;
як виявити ШІ-текст: версія The Economist;
бонус: інтерв’ю про Вікіпедію та ШІ.
Чому зростає ШІ-скептицизм в Америці
Що поєднує лівих і правих у поляризованій Америці? Нелюбов до дата-центрів для ШІ.
Цього тижня вийшла дуже цікава розмова у подкасті Езри Кляйна від The New York Times про зростання ШІ-скептицизму у США. У центрі цього скептицизму не антиутопічні сценарії про ШІ-апокаліпсис чи економічні побоювання про масове безробіття, а нові величезні дата-центри, які будуються по всій країні.
Хоча загалом проблема не лише в дата-центрах як таких, а в тому, що великі ШІ-компанії занадто далекі від народу і не розуміють, що цікавить і хвилює звичайних людей. Тож виглядає, що якщо завтра ШІ не винайде нам ліки від раку, то скептицизм буде лише зростати.
Чому не варто писати тексти з ШІ
Натрапив на гарний розбір, чому не варто використовувати ШІ для написання серйозних текстів, які повинні передавати змістовні думки — навіть якщо потім ретельно редагувати.
Дві головні причини:
Більш світоглядна: писати означає думати / writing is thinking. Написання тексту на якусь тему дозволяє її глибоко продумати і краще її зрозуміти, структурувати думки, знайти прогалини і логічні хиби.
Більш тактична: ШІ-моделі часто допускають у текстах дрібні помилки чи нелогічні формулювання, які складно помітити, коли редагуєш текст, а не пишеш його з нуля, бо на перший погляд все виглядає красиво і доладно.
«ШІ не просто пишуть тексти, які надміру розмиті й тонко хибні, — вони роблять це майже максимально переконливо… Люди, звісно, теж часто помиляються й висловлюються розмито, але наші помилки й розмитість менш переконливі, і їх легше помітити».
Мій практичний приклад — я попросив Клод написати короткий підсумок цієї статті українською. В описі другого пункту він видав таке речення: «Читаючи, легко кивати й пропускати такі місця [тобто порожні чи неточні твердження] повз увагу; пишучи самотужки, натрапити на власне нерозуміння неможливо». Що таке «натрапити на власне нерозуміння неможливо»? Звучить розумно, але якщо задуматися, то це просто набір слів.
Звичайно, тут ми говоримо лише про написання серйозних і важливих текстів. ШІ для збору матеріалів, вичитки і перевірки текстів, перекладу — це зовсім інша історія. Написання несерйозних і неважливих текстів — також😁
Як виявити ШІ-текст: версія The Economist
Кілька місяців тому я писав про те, як визначити ШІ-тексти, зі свого емпіричного досвіду:
Той текст залишається актуальним, але продовжую стежити за тим, як ШІ-письмо еволюціонує. Зараз The Economist зробили великий аналіз особливостей машинного тексту, порівнявши свої власні статті з їх ШІ-генерованими версіями.
Три ключові знахідки:
На рівні слів: чатботи відучилися від “delve”, але люблять багатоскладові слова (“significant”, “increasingly”, “consequences”) і науковий жаргон (“parameter”, “methodology”)
На рівні пунктуації: ШІ-моделі вже рідше використовують тире, ніж колись, і загалом використовують пунктуацію менше, ніж люди. Наприклад, менше ком і крапок з комою; дуже мало дужок.
На рівні речень: «речення ботів зазвичай довгі; абзаци рідко перериваються короткими, яскравими твердженнями. Як нудно. Коли великі мовні моделі (прагнуть зробити свої речення більш живими, вони часто вдаються до риторичних прийомів. Серед улюблених: “не X, а Y”, “не тільки, але й” та “правило трьох”. (Групування ідей по три робить їх більш цікавими, як ми щойно зробили). ChatGPT та Claude використовують більше таких конструкцій на 1000 речень, ніж інші моделі та люди».
Звичайно, аналіз робився лише на основі англійської мови — але, думаю, результати універсальні. І, звичайно, ШІ-моделі еволюціонують, тож з часом і ці особливості зміняться.
Бонус: інтерв’ю про Вікіпедію та ШІ
«Швидкість і зручність перемагають точність», — каже Ендрю Лі. Колись це правило працювало на Вікіпедію проти «Британіки». Тепер, вважає він, воно може спрацювати проти самої Вікіпедії.
Ендрю — один із найдосвідченіших вікімедійців у вікірусі. Він редагує Вікіпедію вже 23 роки, є автором першої наукової статті про Вікіпедію і книжки «The Wikipedia Revolution», а ще був першим викладачем у світі, який дав студентам редагування Вікіпедії як завдання.
Я поговорив із ним для аудиторії «Вікімедіа Україна» про можливості і ризики ШІ для Вікіпедії — й інші цікаві теми. Повне інтерв’ю читайте у блозі, а в ФБ чи інстаграмі — кілька найцікавіших цитат.