Найкраще із архівів Old York Times
П'ять наших улюблених статей із тридцяти випусків розсилки
Привіт!
Цього тижня розсилка Old York Times у відпустці. Скоро повернемося — а поки приносимо вам підбірку із п’яти наших улюблених статей з-поміж тридцяти розсилок, які ми випустили з початку року.
Можливо, ви пропустили якісь із них — або скористаєтеся можливістю переслати якусь із цікавих статей друзям та порекомендувати нашу розсилку :)
1. «Про феномен абсурдних робіт»
Ви думали про те, чи приносить ваша робота якусь користь, окрім грошей?
Здається, усе більше людей задумуються про це — і усе більше людей вважає свою роботу абсурдною: тобто побоюється, що їхня робота не створює користі суспільству, іншим людям та й навіть їм самим.
Кілька років тому британський антрополог Девід Гребер написав книжку «Bullshit Jobs» про цей феномен: у чому суть абсурдних робіт і чому їх стало так багато.
Ми зробили для вас огляд книжки і переказ того, які ж «абсурдні роботи» існують, на думку Гребера.
2. Як онлайн-інтерфейси маніпулюють нами
Ви помічали, що коли якийсь новинний сайт запрошує підписатися на їхню імейл-розсилку, кнопка «Підписатися» велика і красива, а хрестик для закриття спливного вікна майже не помітний?
Це приклад «темного патерну» (dark pattern). Таким терміном позначають неочевидний та заплутаний дизайн інтерфейсів, який спонукає онлайн-користувачів до певних дій — або навпаки: подалі від певних дій.
Розповідаємо про темні патерни та чому навколо все більше розмов про те, що їх варто заборонити.
3. Наскільки сильно один фільм може вплинути на суспільство?
На це питання намагається відповісти нове дослідження із Гарвардського університету. Воно аналізує вплив «Народження нації» (“Birth Of A Nation”) — фільму 1915 року, який став однією із найбільш успішних та найбільш контроверсійних кінокартин.
Автор статті подивився на те, у яких районах США показували «Народження нації» (фільм демонстрували поступово у різних регіонах протягом кількох років, а в деяких місцях так і не показали через заборони чи спротив місцевих активістів) — і виявив, що рівень лінчувань та расових бунтів у наступні після показу місяці зростав уп’ятеро. Також факт показу фільму дозволяє передбачити рівень поширення Ку-клукс-клану — причому не лише у 1920-их роках, а й в кінці XX століття.
4. Мистецтво під час чуми: Чим унікальні «карантинні щоденники» Уханя
В Ухані живе у кілька разів більше людей, ніж у Києві — однак більшість із нас уперше почули про це місто у січні 2020 року, коли там почав поширюватися невідомий загрозливий вірус.
Ухань закрився на суворий карантин ще тоді, коли ми й не уявляли, що таких обмежень буде потребувати весь світ. Зараз цей вірус уже зовсім не новий і не таємничий, але досвід Уханя все одно унікальний. Як пише науковець Університету Пенсильванії Гобінь Ян, «жодне інше місто у Китаї чи світі не було запечатане так різко, рішуче і щільно, як Ухань».
Одним із цікавих феноменів Уханя стали онлайн-щоденники, які вели жителі цього мегаполіса під час 76 днів суворого карантину із січня по квітень 2020 року. У партнерстві із онлайн-кінотеатром Docuspace ми переказали найцікавіше із наукової публікації Гобіня Яна про «карантинні щоденники».
5. «Епідемія солодких напоїв»: Чому мексиканці так люблять Кока-Колу
У Мексиці дуже люблять Кока-Колу. У середньому один мексиканець випиває 150 літрів на рік. Це у шість разів більше за глобальний показник — і найбільше у світі.
У південному штаті Чіапас любов до цього напою зовсім доведена до абсолюту. У Чіапасі в середньому на рік випивають 821 літр Коли — трохи більше двох літрів на день. Кола навіть є частиною місцевих релігійних ритуалів.
Розповідаємо про те, чому мексиканці п'ють так багато Коли — і як уряд намагається з цим боротися.