Велика історія всього: Історія нашого світу за 10 хвилин
Стаття з архіву Old York Times
Привіт! Регулярніша розсилка Old York Times повернеться через кілька тижнів, а тим часом приносимо вам статтю з нашого архіву, яку ви могли пропустити — огляд основних ідей з книжки «Велика історія всього» Девіда Крістіана.
Коли ми вчимо історію, ми рідко фокусуємося на тому, що було до виникнення цивілізацій. Преісторія для більшості людей — це кілька нудних сторінок у підручнику історії за шостий клас.
При цьому ми втрачаємо багато контексту. Якби Всесвіт виник 13,5 років тому, то вид Homo sapiens зародився би лише 100 хвилин тому. І зазвичай ми не знаємо, що відбувалося протягом 99% історії Всесвіту. Ми не задумуємося над тим, як виникли перші цивілізації — і чому ми взагалі існуємо в такому вигляді.
На ці питання намагається відповісти «велика історія» (big history). Вона вивчає історію від Великого вибуху до сьогодення — і намагається знайти універсальні тренди й паттерни в тому, як розвивався наш світ. Вона поєднує природничі науки, географію, соціологію і традиційну історію для того, щоб розповісти історію Всесвіту.
Натхненником напряму великої історії є науковець Девід Крістіан. Минулого року в українському перекладі вийшла його книга «Велика історія всього», в якій він виклав результати своєї роботи.
Крістіан виділяє вісім «порогів» історії Всесвіту — переломних моментів. Із кожним порогом — від Великого вибуху до початку індустріалізації 200 років тому — наш світ ускладнювався і переходив до наступної, складнішої стадії свого розвитку. Розповідаємо про ці етапи детальніше.
Поріг #1: Відбувається Великий вибух і зароджується Всесвіт (13,8 мільярдів років тому)
Великий вибух — це початок, народження нашого Всесвіту. Ніхто не знає, що було до Великого вибуху. Як пише Крістіан, ми досі не змогли пояснити виникнення Всесвіту краще за письменника-сатирика Террі Пратчетта. Той писав, що «поточний стан знань можна характеризувати так: спочатку було ніщо, а тоді воно вибухнуло».
Однак людство уже приблизно розуміє, що сталося під час і після Великого вибуху. Енергія розподілилася на окремі види, зокрема електромагнетизм і гравітацію. Також енергія застигла, щоб створити матерію. При цьому на першому етапі Всесвіт залишався надзвичайно простим: складався лише із «хаотичного туману енергії». Згодом із нього виникли перші атоми водню і гелію.
Поріг #2: З’являються перші складні елементи — зірки (13,2 мільярдів років тому)
З часом хмари атомів водню і гелію почали ущільнюватися з допомогою гравітації. Грубо кажучи, ранній Всесвіт розпався на мільярди хмар. Кожна із них ущільнювалася, гравітація ставала сильнішою, температура у центрі кожної хмари починала зростати. Коли температура досягала пікової точки і протони починали об’єднуватися, ставалося величезне виділення енергії — і починали сяяти перші зірки.
Завдяки зіркам Всесвіт став «значно цікавішим і значно складнішим». Саме зірки уможливили два наступні пороги.
Поріг #3: Формуються нові хімічні елементи (від порога #2 і до наших днів)
Коли великі зірки помирають, вони створюють настільки високу температуру, що протони починають зливатися «у різноманітних екзотичних комбінаціях». Це дозволило створити складніші хімічні елементи — усі елементи періодичної таблиці.
Завдяки тому, що Всесвіт став більш хімічно складним, стала можливою поява планет (дивіться наступний поріг), а зрештою й рослин і тварин.
Поріг #4: З’являється наше Сонце і сонячна система (4,5 мільярдів років тому)
Як пише Крістіан, прості хімічні молекули, що обертаються навколо молодих зірок, забезпечили будматеріал для абсолютно нових астрономічних об’єктів: планет, супутників і астероїдів. Планети — зокрема Земля — є значно складнішими структурами за зорі, вони хімічно багатші і більш різноманітні.
Поріг #5: На Землі виникає життя (3,8 мільярдів років тому)
На початок цього порогу припадає перша відома нам поява життя. З біологічної точки особливостями живих організмів є ріст та розвиток; метаболізм; здатність до розмноження та еволюції; гомеостаз (здатність оптимально функціонувати і пристосовуватися до змін у середовищі). Принципово новою зміною була поява ДНК: «шаблону», який дозволяє записувати, копіювати і поширювати інформацію.
У цього порогу є й певна філософська значимість: поява цілеспрямованості, мети.
Поява (чи, може, ілюзія) цілеспрямованості — дещо абсолютно нове. Її немає в інших складних сутностей, які ми бачили досі. Чи можемо ми сказати, що в зір є мета? А в планет чи скель? Чи навіть у Всесвіту? Ні, не можемо, принаймні в межах сучасної праісторії. Але з живими сутностями все зовсім інакше. Вони не хочуть бездіяльно підкорятися правилам ентропії; натомість, як усі вперті діти, вони огризаються й намагаються вести перемовини.
Живі організми виникли завдяки хімічній еволюції. Наша планета була ідеальним середовищем для цього, бо Сонячна система розміщена у вдалому місці в нашій галактиці, а сама Земля гарно прилаштувалася всередині Сонячної системи. Завдяки цьому на Землі — правильна (не занадто висока та не надто низька) температура, достатні запаси рідкої води і достатня хімічна різноманітність.
Звісно, життя на Землі розвивалося поволі. 3,8 мільярдів років тому з’явилися найпростіші живі організми. Наступною фазою стало виникнення перших великих організмів: рослин, грибів і тварин — 600 мільйонів років. Значно ближче до нас — відмежування роду гомінінів від шимпанзе (7 мільйонів років тому) та поява Homo erectus (2 мільйони років тому). До речі, падіння астероїда 65 мільйонів років тому, яке знищило динозаврів, було «гарною новиною» для нас, бо знищення динозаврів створило сприятливі умови для розвитку предків людини.
Поріг #6: Перші свідчення про наш вид, Homo sapiens (200 тисяч років тому)
Людина розумна — вид, який представляємо ми усі — з’явився внаслідок еволюції приблизно 200 тисяч років тому. Це було важливим етапом у розвитку світу завдяки унікальності нашого виду. Тільки люди мають потужну систему комунікації — мову. Завдяки ній можуть ефективно передавати інформацію між поколіннями, накопичувати і створювати колективну пам’ять.
На відміну від інших видів, які полювали і збирали ресурси, використовуючи певний арсенал навичок та інформації, який мало змінювався покоління за поколінням, люди дедалі більше пізнавали довкілля. Вони ділилися й накопичували знання про рослини, тварин, сезонність погоди, ландшафти. Колективне навчання означає, що навички та ефективність полювання й збирання ресурсів у людських племенах зростали від покоління до покоління.
Колективна пам’ять також уможливила міграцію людей по всьому світу й освоєння біосфери.
Поріг #7: З’являється землеробство (10 тисяч років тому)
Можливо, ви пам’ятаєте із школи словосполучення «неолітична революція». За цим незрозумілим терміном ховається величезний стрибок в еволюції людства. Весь час до того люди жили із полювання та збиральництва, а тому не мали мотивації розвиватися далі певної межі. Люди не робили великих накопичень і не будували складних систем, бо це не було можливим і не мало сенсу.
Землеробство стало мегаінновацією, буремним винаходом, який можна порівняти з фотосинтезом або багатоклітинністю. Воно вивело людську історію на новий, динамічніший шлях, оскільки наші пращури отримали можливість видобувати більше енергії і ресурсів, створювати нові блага і накопичувати їх.
Населення Землі значно зросло. Суспільства стали більшими, тіснішими і більш взаємопов'язаними. Саме завдяки цьому з’явилася суспільна ієрархія, виникли й розвинулися перші цивілізації. Іншими словами, не було б ніякої Римської імперії, якби 10 тисяч років тому наші предки не навчилися б фермерству.
Поріг #8: Починається революція викопних палив (200 років тому)
Революція викопних палив стала новою «золотою жилою» енергії. Людство отримало доступ до нових, небачених потоків енергії, які забезпечували вугілля, нафта і газ. Дешева енергія уможливила цілу низку важливих інновацій від електрики до інтернету, від парового двигуна до машинного навчання.
Ці інновації дозволили кільком країнам акумулювати неймовірне багатство й уможливили війни не баченого раніше рівня руйнувань. Утім, зрештою вони покращили життя більшості населення світу. Також цей розвиток забезпечив вибухове зростання населення Землі із півтора мільярда до шести мільярдів за одне століття — і можливість прогодувати усіх цих людей.
Що далі?
Велика історія показує нам переваги, завдяки яким Всесвіт еволюціонував до такої точки, що ви читаєте цей текст із маленьких кубиків, які вміщаються у вашу кишеню. Однак вона також показує нам небезпеки сучасного стану людства.
Зараз ми маємо зброю, яка несе екзистенційний ризик для людської цивілізації, а діяльність людини призводить до зміни клімату. Це ставить під загрозу саме те сприятливе середовище, завдяки якому ми еволюціонували.
Утім, велика історія показує нашу силу — силу колективного навчання, завдяки якій ми можемо взяти майбутнє у свої руки. Крістіан припускає, що через сто років ми зможемо перейти до нового порогу — стабільнішого світу, збалансованого світоустрою, при якому ми будемо жити у балансі з біосферою.
Зрештою, у підсумку ентропія переможе і Всесвіт помре. Але, на щастя, ми можемо собі дозволити про це не думати принаймні ще кілька трильйонів років.