Як російська війна в Україні пришвидшує перехід світу на відновлювану енергію
І як Росія від цього постраждає
Це партнерський матеріал, підготовлений у співпраці з Міжнародним фестивалем документального кіно про права людини Docudays UA.
Як казав покійний американський сенатор Джон Маккейн, Росія — це автозаправка, що маскується під країну.
Проблема в тому, що ця автозаправка була величезною — за останні десятиліття Росія стала ключовим експортером енергоносіїв, на який покладалося багато країн Заходу, як-то Німеччина.
У 2022 році все змінилося. Із вторгненням в Україну Росія остаточно показала себе ненадійним партнером, і розвинуті країни намагаються якомога швидше зіскочити із російської газово-нафтової голки.
У короткотерміновій перспективі це призводить до енергетичної кризи, а також погано для довкілля. Скажімо, щоб подолати дефіцит енергоносіїв, деякі країни видобувають більш вугілля, яке є найменш екологічним із поширених способів добувати енергію.
Однак, як показують недавні дослідження, у тривалішій перспективі війна може стати поштовхом до швидшого переходу до відновлюваних джерел енергії.
У жовтні Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) випустило своє щорічне дослідження «Світові перспективи енергетики» (“World Energy Outlook”), яке аналізує стан енергетичного ринку та перспективи його розвитку в наступні десятиліття.
Один із висновків — боротьба урядів із енергетичною кризою, яка виникла у результаті російського вторгнення в Україну, допомагає пришвидшити перехід до чистої енергії.
Зокрема, наголошують автори звіту, важливу позитивну роль грають:
Американський Закон про зниження інфляції 2022 року (попри свою назву, він далеко не лише про інфляцію). Серед іншого, він виділив $370 мільярдів на боротьбу зі зміною клімату. Значною мірою завдяки цьому закону інвестиції США у сонячну і вітряну енергію зростуть у кілька разів до 2030 року, а також у сім разі виростуть рівні продажів електричних автомобілів.
Програма «зеленої трансформації» Японії, яка допоможе профінансувати ядерну енергетику та інші зелені технології.
«Швидше застосування відновлюваних джерел енергії та покращення ефективності у Європейському Союзі», які допоможуть зменшити потреби країн ЄС у газі й нафті на 20% у цьому десятилітті, а потреби у вугіллі — на 50%.
Прогрес у сфері відновлюваної енергії у Китаї, Південній Кореї та Індії.
Як наголосив виконавчий директор Міжнародного енергетичного агентства Фатіх Бірол в інтерв’ю для New York Times, «примітно, що багато з цих нових цілей у сфері чистої енергії впроваджуються не лише через зміни клімату. Енергетична безпека та індустріальна політика все частіше стають головними рушійними силами — багато країн хочуть бути лідерами енергетичних галузей майбутнього».
Завдяки цьому, як стверджує МЕА у дослідженні, уперше на горизонті видно пік та подальше падіння використання викопних джерел енергії — газу і нафти. Натомість загальний рівень світових інвестицій виросте із $1,3 трильйона у 2022 році до понад $2 трильйони щорічно до 2030 року.
Приємний бонус: завдяки світовому переходу до відновлюваної енергії економіка Росії буде перманентно послаблена. Росіяни вже ніколи не повернуться до довоєнних рівнів експорту газу і нафти
Цей матеріал ми написали у партнерстві з Міжнародним фестивалем документального кіно про права людини Docudays UA. 15 листопада вони проводять онлайн-дискусію «Зима близько! Як енергетична криза впливає на тепло у домівках?».
У статті ми описали позитивний сценарій майбутнього на наступне десятиліття і надалі, але в короткотерміновій перспективі ситуація складна.
Україна готується до найскладнішої зими з часів відновлення незалежності. Не гаряче і у Європі. Скорочення споживання російського газу змусило європейців підкрутити обігрівачі. Та це лише вершина айсбергу. Вирубка дерев для заготівлі дров, спалювання вугілля, торфу тощо може мати екологічні наслідки.
У цій дискусії координаторка проєктів ГО «Екоклуб» Наталія Холодова, виконавчий директор ЕГО «Зелений Світ» Олександр Степаненко та експерт Центру громадянської просвіти «Альменда» Олег Охредько поговорять про те, як повномасштабна війна змінює екологічні тенденції в Україні та світі — та як нова енергетична реальність змінить побут та звички українців. Модеруватиме журналіст Євген Павлюковський.
За компанію до дискусії радимо до перегляду документальну стрічку «Останнє покоління» (режисер Міколай Борови) із програми 19 Мандрівного фестивалю Docudays UA. Цю дискусію та фільм дивіться на сайті docuspace.org та на Facebook-сторінці Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA.