«Мистецька фабрика світу»: китайське селище, де тиражують західні шедеври
Перед фінансовою кризою 2008 року у китайському селищі Дафен створювали 60% усіх нових олійних картин світу. Там живуть сотні художників; декотрі із них виробляють сотні копій картин видатних майстрів щомісяця.
Як виглядає «мистецька фабрика світу» — і як вона змінюється під впливом нових технологій та економічного розвитку? Разом із онлайн-кінотеатром документального кіно Docuspace розповідаємо історію Дафена, найбільшого у світі осередку олійного живопису.
У кінотеатрі Docuspace до 16 серпня ви можете безкоштовно переглянути фільм «Китайські ван Гоги», який детальніше розповідає про феномен Дафена. У центрі — історія художника Сяоюна Чжао, родина котрого зробила понад 100 тисяч копій автопортретів ван Гога. Відчуваючи спорідненість із відомим імпресіоністом, Чжао подорожує до Амстердаму, щоб побачити оригінали в музеї.
Звідки з’явився феномен Дафена
Поселення Дафен розташоване на околицях Шеньчженя — китайського мегаполіса, який став центром економічного розвитку та західних інвестицій до Китаю у кінці минулого століття. У своїй сучасній формі Дафен був заснований на початку 1990-их років художником і підприємцем Хуаном Цзянем разом із групою його учнів.
Як пишуть два гонконзькі науковці, до 1990-го року селище було домом для близько 300 сімей, які заробляли на життя риболовлею. Але під керівництвом Хуана Цзяна Дафен почав приваблювати мігрантів, які шукали роботу — їх приваблювало те, що малювальне ремесло мало невисокий бар’єр входу.
На цей час припав бурхливий економічний розвиток Китаю. Використовуючи свій комерційний досвід та можливості, які відкрила наявність спеціальної економічної зони поблизу у Шеньчжені, Цзян налаштував процес із промислового виробництва копій західних класиків.
(Буквальний) конвеєр зі створення мистецьких шедеврів
Протягом дев’яностих та нульових Дафен перетворився на світовий центр із продукування копій видатних картин. Ремісники із селища створили мільйони реплік робіт ван Гога, Рембрандта, Моне, Модільяні та інших західних митців.
Картини, виготовлені у Дафені, продаються по всьому світу, здебільшого на Заході — у галереях, сувенірних крамничках та великих супермаркетах на кшталт Walmart. Також значними клієнтами є готелі, конференційні центри та інші заклади, які шукають недорогий спосіб облаштувати простір.
Такого масштабу вдалося досягти завдяки буквальному конвеєру. Журналістка Френсіс Арнольд пише у статті для Artsy:
«На своєму піку Дафен був забитий великими, схожими на фабрики студіями, усі з яких використовували створений Цзяном конвеєрний процес. Кожен із окремих працівників фокусувався на конкретному композиційному елементі [картини] — деталі тла, чи очі, чи дерева — старанно замальовуючи свою частину і передаючи полотно далі по ланцюжку».
Місцевий експерт, якого цитує газета China Daily, також пояснює глобальний успіх Дафена конвеєрним підходом:
«Двадцять людей вишиковувалися у ряд, щоб написати олійний пейзаж. Перша людина була відповідальна за змішування кольорів, потім один за одним вони малювали небо, гору, дерево та будинок. Конвеєрне виробництво було швидким та уніфікованим», — згадує він.
Загальний річний об'єм виробництва Дафена у 2020 році оцінюється у понад 630 мільйонів. Перед фінансовою кризою 2008 року у селищі виготовляли більшість нових олійних картин світу.
Із фабрики копій до мистецького хабу
Хоча Дафен досі залишається великим центром із створення копій творів мистецтва, із початком світової фінансової кризи цей бізнес почав поступово занепадати.
З одного боку, з огляду на кризу суттєво знизився попит з-за кордону — а до рецесії закордонні замовлення становили 80 відсотків з усіх. Тут частково проблему вирішує зростання внутрішньокитайського попиту. Воно стало можливим завдяки економічному росту країни і стрімкому збільшенню прошарку середнього класу.
Як пише Al Jazeera, у 2015 році уже 70% з усіх замовлень були зроблені зсередини Китаю. За словами місцевого художника, якого цитує China Daily, близько 70 відсотків картин для внутрішніх декорацій у нових китайських п'ятизіркових готелях були створені у Дафені.
Утім, поза економічними факторами, ручне копіювання картин стає менш актуальним з огляду на технологічний розвиток. Як пише Арнольд у статті для Artsy:
«…були створені дешевші та ефективніші методи виробництва [мистецьких копій]. Зараз багато копій друкуються на полотнах у високій чіткості, після чого художники наносять стільки фарби, скільки потрібно, щоб виглядало так, ніби картина намальована вручну. Цей процес вимагає значно меншої майстерності та дає більш послідовний результат».
Тому китайська влада та жителі Дафена намагаються перетворити селище із фабрики копій у повноцінний мистецький хаб. Зараз там створюється усе більше оригінальних робіт, а також є багато активностей для туристів: відвідувачі можуть, наприклад, поспілкуватися із художниками та взяти урок малювання у місцевих експертів.
У 2018 році була створена резиденція для іноземних художників, яку уже відвідали понад 200 митців, пише China Daily. Як і багато інших індустрій, на початку минулого року Дафен сильно постраждав від пандемії — але місцеві художники суттєво наростили продажі онлайн. За словами China Daily, на китайських інтернет-платформах існує понад 2500 цифрових магазинів дафенських підприємств.
Читайте також
Наш архівний огляд статті про те, чому культура Китаю (та Японії) історично більш толерантна до копіювання
Нагадуємо, що більше про унікальну історію Дафена можна дізнатися із фільму «Китайські ван Гоги», який до 16 серпня можна безкоштовно переглянути у онлайн-кінотеатрі Docuspace. Також зараз там можна подивитися фільм «Проєкт Бабця», який розповідає подорожі трьох онуків разом із їхніми бабусями, під час якої вони відкривають для себе різні історії із буремного минулого бабусь.