Яким буде майбутнє музики: 12 передбачень
Наступний повний випуск розсилки Old York Times вийде через тиждень, а тим часом приносимо для вас огляд статті про майбутнє музики — 12 передбачень від американського музикознавця Теда Джоя.
Технологічний розвиток сильно змінив те, як ми слухаємо музику. Десять-п’ятнадцять років тому було складно уявити, що от-от ми матимемо доступ до всієї музичної бібліотеки людства в одному додатку, за ціною кількох чашок кави щомісячно.
Розвиток музичного стрімінгу змінює також, яку музику ми слухаємо. Наприклад, композитори тепер повинні приділяти значно більше уваги кільком першим секундам пісні — слухач може дуже легко промотати до наступної, якщо початок не зачепить.
Яке майбутнє чекає на музичну індустрію на фоні цих змін? Відомий американський музикознавець та історик джазу Тед Джоя пропонує дванадцять передбачень про майбутнє музики (на Заході). Коротко переказуємо основне з його статті.
1. Лейблам звукозапису перестане бути вигідно розвивати нових митців. Утім, ці компанії не зникнуть, а будуть заробляти на своїх старих каталогах.
2. Усе більше нових імен з’являтиметься не завдяки лейблам, а завдяки платформам: TikTok, YouTube, Peloton, Bandcamp та іншим. Але, ймовірно, за наступне десятиліття з’явиться повністю нова платформа, яка спростить процес пошуку музикантів-початківців. Є шанс, що відеоігри на кшталт Fortnite зіграють тут важливу роль.
3. «Виникне цікавий феномен — слухачі матимуть свої улюблені нові пісні, але не знатимуть ім’я виконавця (і не цікавитимуться ним)». У цьому сенсі ми наблизимося до середньовічної моделі, коли анонімні музичні твори могли стати дуже популярними.
4. Доходи музикантів продовжуватимуть падати. Утім, деякі молоді музиканти все одно будуть багато заробляти — але не через музику напряму, а більше як інфлюенсери: наприклад, через угоди із брендами або ліцензування своїх творів.
5. «Померлі музиканти почнуть з’являтися на кожному кроці» завдяки технологічному розвитку — наприклад, голограмам і глибинним фейкам. (Це станеться і в кінематографі, але у музиці швидше, бо створити фейкове аудіо простіше, ніж фейкове відео).
6. Померлі музиканти будуть давати тури, а згодом і виконувати пісні на кожному кроці: у клубах, барах і на весіллях. Прибутки живих виконавців від цього постраждають.
7. З’являтимуться нові цікаві тренди — але все більше поза ключовими англо-американськими містами, які диктували музичну моду раніше. Окрім K-pop, ми можемо отримати A-pop з Африки або I-pop з Індії чи Індонезії.
8. У США та інших англомовних країнах найбільші музичні угоди стосуватимуться придбання прав на старі пісні.
9. Значна частина прибутків у музичній сфері піде до технологічних компаній — зокрема Apple, Google і Spotify. Джоя вважає, що індустрія від цього постраждає, бо технокомпанії не зацікавлені в тому, аби реінвестувати ці прибутки у розвиток музики.
10. Технологічні інновації приходитимуть з-поза традиційних музичних компаній, тож компанії Кремнієвої долини прийматимуть ключові рішення в індустрії. «Музичні смаки гендиректорів Apple чи Google можуть мати неочікувано великий вплив на те, як все буде розвиватися».
11. Лейбли не будуть багато інвестувати у розвиток сфери. Люди, які працюватимуть у традиційних музичних компаніях, мало зароблятимуть — хоча в індустрії залишиться достатньо грошей, щоб менеджери на самому верху мали високі зарплати.
12. «Але найбільшою мрією музичних топ-менеджерів буде… вибратися подалі від музичного бізнесу. Вони намагатимуться продавати NFT, піарити аудіокнижки… продавати тематичний одяг, відкривати тематичні казино тощо».
Читайте і слухайте також:
Сім способів, якими стрімінг змінив музичну індустрію (~4 хвилини на прочитання)
«Кожен з нас зможе клонувати свій голос у майбутньому»: Випуск подкасту Vergecast про розвиток штучного інтелекту у сфері клонування голосу (~30 хвилин на прослуховування)