Як закінчиться російсько-українська війна: сценарій Тімоті Снайдера
І чому Захід не повинен піддаватися на путінський ядерний шантаж
Американський історик Тімоті Снайдер написав аналітичну статтю про те, як може закінчитися російсько-українська війна. Коротко переказую основні тези з його матеріалу.
Як пише Снайдер, українці показали себе неймовірно ефективними на полі бою: майбутні підручники з військового мистецтва будуть базуватися на прикладах російсько-української війни. Але зараз колективному Заходу складно уявити, як ця війна закінчиться — бо уяву затьмарює ядерна зброя. «Уява про ядерний гриб як завершення цієї історії… породжує занепокоєння та затьмарює ясне мислення. Фокус на цьому сценарії замість більш ймовірних заважає нам [тобто країнам Заходу] чітко бачити, що відбувається насправді, і готуватися до більш вірогідних сценаріїв майбутнього».
Снайдер наголошує, що війна майже точно не закінчиться ядерним ударом. З 1945 року, коли ядерна зброя була вперше і востаннє використана у війні, ядерні держави неодноразово програвали війни неядерним — скажімо, США у В’єтнамі чи СРСР у Афганістані. (Снайдер у своїй статті детальніше розписує, чому використання ядерної зброї малоймовірне, невигідне Кремлю і все одно навряд чи схилило б шальки терезів на користь росіян).
Тому Захід не повинен піддаватися на ядерний шантаж Путіна, пише Снайдер — і не лише заради України, а й тому, що якщо російський диктатор успішно залякає світ ядерною зброєю, це буде величезною мотивацією для інших диктаторських режимів створювати свої ядерні арсенали і брязкати ними.
То який варіант закінчення війни є більш реалістичним? Снайдер каже, що може бути кілька сценаріїв, але один із більш імовірних — Росія терпить військову поразку в Україні, що призводить до боротьби за владу в самій Росії, що в свою чергу змушує росіян вивести війська з України.
Снайдер вважає, що оголошення мобілізації в Росії стало ескалацією для Путіна, яка ставить під ризик стабільність його режиму. «Його політична кар'єра завжди базувалася на використанні контрольованих медій для перетворення зовнішньої політики на заспокійливе видовище. Іншими словами, виживання режиму спирається на два принципи: події на екрані телевізора важливіші за події в реальності; і події за кордоном важливіші за події в Росії». Зараз війна прийшла у персональні життя мільйонів росіян, тож ці принципи похитнулися.
Снайдер пише, що мобілізація послаблює вплив Путіна. У той же час в Росії виникли принаймні дві політичні фігури, котрі критикують дії військового командування і мають власні збройні формування — засновник приватної військової компанії «Вагнер» Євґєній Пріґожин і лідер Чечні Рамзан Кадиров. Чим більше Росія терпить поразок в Україні і чим напруженішою стає ситуація в самій Росії, тим менше мотивації у Пріґожина і Кадирова відправляти своїх солдатів гинути в Україну замість того, щоб вони захищали їх у Росії. Як результат, ця логіка може стосуватися і самого Путіна.
«У такій боротьбі немає сенсу мати озброєних союзників далеко в Україні, яких було б корисніше використати в Росії: не обов’язково у збройному конфлікті, хоча його не можна повністю виключити, але для стримування суперників і захисту себе. Для всіх дійових осіб, можливо, погано програти в Україні, але програти в Росії — ще гірше».
Тому в якийсь момент і Пріґожину з Кадировим, і Путіну може стати вигідніше вивести підконтрольні їм війська з України. Знову ж таки, пише Снайдер, це не означає, що всередині Росії станеться військовий конфлікт чи що Путін обов’язково втратить владу — але це може означати завершення російського вторгнення в Україну. Якими б сильними не були імперіалістичні мрії Путіна щодо України, його бажання зберегти владу в Росії сильніше.
Звичайно, це лише один із сценаріїв, і війна може закінчитися по-іншому, підсумовує Снайдер. Однак цей варіант не лише значно кращий для України і цивілізованого світу, а й суттєво реалістичніший за апокаліптичні сценарії, які просуває путінська пропаганда — тож Заходу потрібно врахувати його та готуватися до нього.
Читати повну статтю (~12 хвилин)
🖊 Автор допису — Антон Процюк. Щоб регулярно стежити за тим, що в англомовному медіапросторі пишуть про російсько-українську війну та її глобальний вимір, підписуйтеся на Old York Times: Телеграм-канал • імейл-розсилка