Чи можуть гроші купити щастя — Old York Times #3
Привіт!
З вами третій випуск розсилки Old York Times. Влаштовуйтеся зручніше і присвятіть нам наступні 10 хвилин (або й наступні півтори години усім тим лонгрідам, які ми вам зараз нарадимо).
Цього тижня:
Рекомендуємо п’ять цікавих нових статей з англомовних медій.
Переповідаємо дві нові наукові статті, які намагаються (принаймні частково) відповісти на глобальні питання — чи можна купити щастя за гроші? наскільки особистості лідерів впливають на історичний розвиток?
Радимо книжку «Worth Dying For: The Power and Politics of Flags»
Рекомендації тижня
Aeon пише про те, яким було життя неандертальців жіночої статі — і чому нам важливо це знати (читати)
Rest of the World розслідує, чому «Мехіко має одну з найбільш амбітних та найбільш витончених систем відеоспостереження у світі — але це не зупинило злочинність» (читати)
Wired розповідає історію «епічної» погоні за одним із найвідоміших злочинців світу — Фелісьєна Кабуги, якого звинувачують у фінансуванні геноциду в Руанді (читати)
Більшість досягнень Трампа на посту президента не сталися б, якби не підтримка лідера Сенату Мітча Макконнелла. Журналістка-розслідувачка New Yorker Джейн Меєр пише про те, чому один із найвпливовіших парламентських лідерів у новітній історії підтримував уже колишнього президента — і чому перестав це робити зараз (читати)
Як працює бізнес ютуберів? Один з найпопулярніших технооглядачів у світі Маркіс Браунлі (MKBHD) розповідає в інтерв’ю The Verge (читати; слухати).
Антон
Стаття тижня
Цього разу у рубриці «Стаття тижня» робимо невеликий експеримент — приносимо вам два коротші огляди замість одного довшого.
Чи можна купити за гроші щастя (або принаймні емоційний добробут)?
Ніхто не знає точно, що таке щастя, але один із найближчих показників, які можна взяти і виміряти — це повсякденний емоційний добробут (experienced well-being). Щодо нього є усталений науковий консенсус — його можна купити за гроші, але лише до певної межі.
Скажімо, у США є поширена наукова думка, що гроші приносять додатковий емоційний добробут, якщо ви вибираєтеся із бідності до середнього класу або рухаєтеся трохи далі по драбинці середнього класу. Однак це зростання, вважають дослідники, зупиняється на рівні заробітку у $75,000 на рік.
Утім, нова наукова стаття ставить під сумнів існування цієї планки. Метт Кіллінґсворт проаналізував 1,725,994 звітів про емоційний стан в реальному часі від 33,391 американців — і дійшов висновку, що емоційний добробут зростає пропорційно із зростанням доходів, а стелі на рівні $75,000 не існує. Люди, які заробляють більше, у середньому відчувають себе більш упевненими, натхненними і гордими та менш сумними, стресованими і знудженими.
Це не означає, що якоїсь планки не існує загалом. Кіллінґсворт не вимірював добробут дуже багатих людей: мабуть, для цього не існує достатньо великої вибірки. Але, як стверджує його дослідження, якщо така стеля й існує, вона вища, ніж нам здається.
Кіллінґсворт пише, що його результати відрізняються від попередніх досліджень завдяки новій методології, яка дозволяє добитися вищої точності вимірювання добробуту — опитуванням у реальному часі з допомогою додатка на смартфоні.
Наскільки особистості лідерів впливають на історичний розвиток?
В істориків є давня суперечка про те, наскільки індивідуальні лідери важливі для історичного розвитку. Умовно кажучи, наскільки об’єднання Німеччини та створення імперії — це наслідок успіху і винятковості Бісмарка, а не ширших демографічних, соціальних та економічних причин.
Як і питання про щастя, це теж екзистенційне питання, на яке неможливо відповісти чітко — але можна спробувати знайти приблизну відповідь на основі наукових даних.
Це пробує зробити наукове дослідження, яке вийшло в січні цього року. Американські вчені взяли дані про інтелектуальні здібності 331 європейського монарха з 990 по 1800 роки — і виміряли зв’язок між рівнем інтелекту монархів та ефективністю їхніх держав.
Результати доволі інтуїтивні, але все одно цікаві враховуючи масштаб аналізу. Як показують автори, у випадку абсолютних монархій інтелект короля справді грав важливу роль для розвитку держави. Але для парламентських монархій, де правитель стикався із інституційними обмеженнями, цей зв’язок проявлявся значно менше.
До речі, головна причина низького інтелекту королів — внутрішньородинні шлюби, які призводили до дефектів розвитку. Монархічні родини у багатьох країнах намагалися зберегти чистоту крові, тому одружували між собою близьких родичів — і не здогадувалися про біологічні проблеми, викликані кузенними шлюбами.
Антон
![File:Juan de Miranda Carreno 002.jpg File:Juan de Miranda Carreno 002.jpg](https://substackcdn.com/image/fetch/w_1456,c_limit,f_auto,q_auto:good,fl_progressive:steep/https%3A%2F%2Fbucketeer-e05bbc84-baa3-437e-9518-adb32be77984.s3.amazonaws.com%2Fpublic%2Fimages%2F5fbf73c6-6152-4fc3-8c41-a4dcb0fcb655_472x599.jpeg)
Книжка тижня
Рекомендація від Захара
Національні прапори придумані не просто так. Спільні національні символи та смисли є життєво необхідними для утвердження національної ідентичності. Інакше людям з різними етносами, соціальними статусами та особистими історіями може здатися, що в них немає так багато спільного. Прапори — один з таких головних символів.
Цього тижня хочу порекомендувати вам книгу британського журналіста Тіма Маршала «Worth Dying For: The Power and Politics of Flags» (книги немає українською). Маршал детально і дотепно розповідає про історію та контекст створення прапорів країн із різних континентів — від британського Union Jack до прапору Саудівської Аравії.
Вам сподобався випуск? Чи, можливо, зовсім не сподобався? Вам імпонує сьогоднішній формат статті тижня чи краще, щоб була стаття на одну тему? Поділіться своїми думками в коментарях або напишіть нам.
На цьому все. До зустрічі 30 січня або у коментарях до цього випуску.