Науковиця, яка очолила найпотужнішу країну Європи
Що нова біографія Ангели Меркель розповідає про її шлях до влади
Під кінець президентства Трампа про нього уже написали понад 1200 книжок за чотири роки — і то було далеко не завершення. Ангела Меркель була найвпливовішою лідеркою Європи понад п’ятнадцять років, але про неї книжок в багато разів менше.
Частково причина такої різниці очевидна — Меркель є компетентною менеджеркою, котра не привертає до себе уваги постійними скандалами. Її стиль політики більш урівноважений і в хорошому сенсі цього слова нудний. Іншими словами, він гірше продає книжки.
Є й інша причина — Ангела Меркель є дуже приватною людиною. Вона мало кому довіряє, і коло її близьких друзів та довірених помічників дуже вузьке. Якщо Трамп публікував десятки твітів на день, Меркель навіть не використовує електронну пошту і рідко надсилає текстові повідомлення.
Утім, фігура рівня Меркель заслуговує якісної, детальної біографії. Під кінець її канцлерства таку працю написала Кеті Мартон — досвідчена американська журналістка, яка знайома із Меркель особисто.
Книжка «Канцлерка. Дивовижна одіссея Ангели Меркель» (The Chancellor: The Remarkable Odyssey of Angela Merkel) не є збіркою одкровень, які проливають повністю нове світло на біографію Меркель. Однак вона ретельно висвітлює неординарну історію життя уже колишньої канцлерки — і розповідає унікальні історії, які не були широко відомі раніше.
Недавно ця книга вийшла в українському перекладі у видавництві «Лабораторія». У партнерстві із «Лабораторією» розповідаємо найцікавіше з історії того, як Меркель прийшла до влади.
«Тричі стороння»
Ангела Меркель стала федеральною канцлеркою Німеччини у 2005 році, але її політичне вивищення стартувало на початку 1990-их років. Тоді була повалена Берлінська стіна і Німеччина об’єдналася після десятиліть розподілу на прозахідну ФРН та соціалістичну НДР.
За висловом Каті Мартон, у німецькому політичному істеблішменті Ангела Меркель була принаймні «тричі сторонньою» (triple outsider):
Вона провела дитинство і молодість у соціалістичній Східній Німеччині, куди батьки Ангели переїхали незадовго після її народження.
Меркель здобула освіту в галузі точних наук і почала свою кар’єру саме з науки — вона отримала науковий ступінь з квантової хімії та працювала у науковій сфері до 35 років.
Що найбільш очевидно, але не менш важливо — вона є жінкою у світі, де чоловіки все ще домінують на найвищих посадах у політиці, бізнесі та інших сферах.
1989 рік став переломним: Берлінський мур упав, і перед Меркель відкрилися нові можливості. Вона розуміла, що ніколи не досягне найбільших висот у науковій кар’єрі — і вирішила піти в політику.
Як Меркель досягла політичних вершин
Попри всі відмінності, за п’ятнадцять років Меркель вдалося добитися найвищої посади в Німеччині — а ще за кілька років також і реноме однієї з найвпливовіших політичних лідерів у Європі та світі.
Частково Меркель допомогли якраз ті всі фактори, які не давали їй стати «своєю» у політичній верхівці епохи дев’яностих та ранніх нульових. Жінок із Східної Німеччини в політиці було небагато, тому перед нею відкривалися ті посади, які мали б відійти представникам меншості. (На початку 1990-их Меркель призначили на посаду міністра у справах жінок і молоді — за висловом тодішнього політичного союзника Меркель, якого цитує Мартон, «дві теми, які Ангелу цікавили найменше»).
З іншого боку, у кінці дев’яностих і на початку нульових німецьку політику сколихнули скандали — зокрема фінансовий скандал, який зачепив колишнього канцлера та політичного ментора Меркель Гельмута Коля. Неочікувано для інших Меркель відмовилися підтримати Коля на фоні скандалу — і використала як можливість очолити їхню партію Християнсько-демократичний союз. «Сорокап’ятирічна колишня вчена уособлювала шанс партії почати все з чистого аркуша», пише Мартон.
За словами Мартон, ця історія показує особисті риси Меркель, які допомогли їй досягти вершин — здатність впевнено і терпляче чекати, але також і вміння діяти рішуче у правильний для цього момент.
«У 1990-ті роки багато політиків, зокрема її наставників, поступово сходили з дистанції, тоді як її ніщо не змогло збити зі шляху. І хоч вона ніколи не нищила опонентів напряму, вона не кидалася їх рятувати, коли вони котилися у прірву. Майбутня канцлерка стояла поруч і чекала. Попри свою вроджену обережність, вона показала, що вміє діяти сміливо. коли цього вимагають обставини».
Ці риси сподобалися не лише однопартійцям Меркель, а й її співвітчизникам, котрі привели її до найвищої посади на виборах 2005 року.
«Німцям подобалися її скромність, пряма манера спілкування, відсутність театральності і відносна легкість, з якою вона зуміла пристосуватися до реалій Заходу. Знали вони про холоднокровність, з якою вона позбулася Коля, коли той підвів партію та країну».
Навіть наукова освіта знадобилася — як мінімум, вона «викарбувала [її] спосіб мислення» і допомогла навчити її мислити раціонально, за словами самої Меркель.
Щоб дізнатися більше про неординарну історію Ангели Меркель та її 16-річного керівництва Німеччиною, прочитайте книгу «Канцлерка» Кеті Мартон. До речі, при замовленні на сайті видавництва «Лабораторія» зараз можна скористатися промокодом epidtrymka — він принесе додаткові 10% кешбеку.