💲Скільки людей платять за журналістику в Україні
А також огляд нових трендів у медіа і чим цікавий головний подкастер-інтелектуал американської технобульбашки
Привіт! Сьогоднішній випуск розсилки — про медіа в Україні і загалом:
Головна медійна зірка американської техно-бульбашки — подкастер Дваркеш Патель
Скільки платних підписників у провідних українських медіа
Шість нових трендів у медіа: штучний інтелект і не лише
Чим цікавий Дваркеш Патель
Головна медійна зірка американської техно-бульбашки — подкастер Дваркеш Патель.
Відомий глибокими, розумними інтерв’ю, до кожного яких він готується тижнями. Завдяки цьому до нього на подкаст приходять найвпливовіші технобарони країни: від Цукерберга до Маска. Хоча також у нього є талант відкривати ширшій аудиторії маловідомих експертів.
Як підсумував автор недавнього профайлу в NYT:
«Хоча Патель здебільшого невідомий за межами техноіндустрії, “Dwarkesh Podcast” збирає в середньому два мільйони прослуховувань на епізод, і в бульбашці тих, хто будує, фінансує чи хвилюється про ШІ, його подкаст є обов’язковим до прослуховування. Найзайнятіші керівники компаній (Сатья Наделла, Марк Цукерберг) і найвпливовіші дослідники ШІ (Ілля Суцкевер, Андрей Карпати) приходять до нього на інтерв’ю, які нерідко тривають понад дві години. Тайлер Ковен, економіст і публічний інтелектуал, називає Пателя “головним літописцем ери ШІ — ніхто навіть близько не стоїть поруч”».
Я давно підписаний на його подкаст. Випуски про ШІ здебільшого не слухаю, бо не вистачає рівня IQ він занадто глибоко в темі на мій смак, але сфера його інтересів ширша, і є багато цікавих для мене розмов про історію. Наприклад, з недавнього — велике інтерв’ю зі Стівеном Коткіним, автором культової біографії Сталіна.
Бонус для тих, хто хоче покомплексувати: при цьому всьому Патель дуже молодий — його подкаст почав залітати коли йому було 22-23 роки; зараз йому 25.
Скільки підписників у найбільших українських онлайн-медіа
Українська правда сьогодні оголосила про запуск пейволу.
Під цей інфопривід — цікаві дані від Форбсу про те, скільки платних підписників у тих великих українських онлайн-медіа, які мають пейвол (тобто де треба платити за доступ до основного контенту):
НВ — близько 15 тисяч;
Форбс — майже 12 тисяч;
Ліга — 2 тисячі.
Ціль УП — 10 тисяч до кінця року.
Якщо рахувати мембершип (тобто коли основний контент доступний безкоштовно, але можна заплатити з любові до бренду і/або за додаткові бенефіти), то вичерпних даних немає, але кілька помітних прикладів з Forbes та інших даних:
до запуску пейволу в УП було понад 3 тисячі мемберів + ще 1 тисяча на ютубі;
у The Ukrainians, які давно є амбасадорами моделі мембершипу в Україні, близько 3,5 тисяч мемберів;
лідером серед українських медіа є Kyiv Independent, у яких вже 29+ тисяч мемберів (але, звичайно, більшість з них на Заході, а не в Україні).
Я особисто з-поміж українських медіа поки що плачу Форбсу за доступ до контенту і Kyiv Independent + Бабелю з любові до бренду.
Інновації в медіа: шість трендів
Пару тижнів тому виступив на події DW Akademie у Львові для регіональних медіа — говорили про інновації в журналістиці.
Зараз нарешті розібрав свій почерк з нотаток, і зафіксую тут, про що говорив на панелі — тезово про шість нових / відносно нових трендів у медіа. Багато про штучний інтелект, але не лише.
1) Інновації в контенті
▪️ШІ для допомоги зі створенням контенту
Уже нікого не здивуєш використанням ШІ для допоміжних завдань на кшталт покращення SEO чи озвучки текстів в аудіо, але використовувати його для безпосереднього створення текстів — усе ще моветон в якісних медіа. Утім, ШІ-моделі суттєво покращуються, тому вже навіть деякі великі мейнстримні медіа (хоч і небагато) починають експериментувати з тим, щоб застосовувати їх для написання простіших форматів, наприклад новин на основі прес-релізів. Американську медійну бульбашку недавно збурив профайл редактора Fortune, який публікує по 100+ матеріалів за місяць з допомогою ШІ.
▪️Поворот до відеоконтенту
Не настільки вже й новий, але важливий тренд — медійне споживання все більше переходить у відео. Топові подкасти запускають відеоверсії; найбільші медіа експериментують з короткими вертикальними відео як на зовнішніх платформах, так і на власних сайтах.
2) Інновації у дистрибуції
▪️Штучний інтелект змінює те, які типи матеріалів журналістам є сенс створювати
Жоден ШІ не змінить важливість оригінальної журналістики: йому не під силу ексклюзивні новини, репортажі, розслідування, історії людей. Але є багато типів контенту, які медіа звикли створювати у погоні за аудиторією, особливо пошуковим трафіком, і які зараз втрачають цінність через ШІ. Це експлейнери, інструкції, агреговані (неоригінальні) новини, рецепти і так далі.
▪️Імейл-розсилки — не інновація на Заході, все все ще доволі нові в Україні
Західні медіа багато років використовують імейл-розсилки як якісний, надійний канал зв’язку з аудиторією, який не залежить від алгоритмів соцмереж. У щоденної ранкової розсилки The New York Times близько 16 мільйонів підписників, а загалом у них десятки розсилок. В Україні розсилки все ще не особливо популярні, але помічаю, що більше видань задумуються про них.
3) Інновації у менеджменті
▪️Традиційні медіа змушені поводитися як соцмережні кріейтори
Медіаспоживання переходить у соцмережі, і медіа відчувають конкуренцію з боку кріейторів. Дуже цікава цифра із великого опитування західних медіаменеджерів оксфордським Reuters Institute — 76% респондентів планують «заохочувати своїх працівників бути більш схожими до кріейторів».
▪️ШІ допомагає оптимізувати внутрішні процеси
ШІ не вміє писати хороші оригінальні тексти, але гарно справляється з комп’ютерним кодом — написати власну програму ніколи не було так швидко і дешево. Це дозволяє медіа створювати внутрішні інструменти, наприклад для аналітики, на які у них ніколи б раніше не було грошей і часу. Серед українських медіаменеджерів про свій досвід у цьому найбільше розповідає Дмитро Тіщенко з «Цукру».