Чи треба дозволити дітям голосувати на виборах — Old York Times #32
А ще чому США не справилися зі своєю глобальною місією і чому українські паралімпійці настільки успішні
Привіт!
Починаємо тиждень із чотирма цікавими історіями:
Якою була глобальна місія США на початку XXI століття — і чому Америка не справилася з нею
Чому українська паралімпійська збірна настільки успішна
Чи треба дозволити дітям голосувати на виборах
Чому Китай вводить обмеження на все, від техногігантів до відеоігор для дітей
За 20 років після 9/11 США переосмислюють успіхи своєї місії у XXI столітті
Захар
Із розпадом Радянського Союзу завершилася Холодна війна, а разом і епоха біполярного міжнародного порядку. США залишилися ключовим епіцентром впливу на світову політику. 90-ті були періодом пошуку нової місії — і її не вдавалося знайти.
Як згадувала держсекретарка в уряді Клінтона Мадлен Олбрайт, «[наша зовнішня політика] була схожа на дрифтування у відкритому океані без жодного прокладеного маршруту попереду».
Теракти 11 вересня 2001 року це змінили. Новим курсом та місією Штатів у світі стала боротьба з тероризмом. Однак, як пише The Economist у статті до річниці 9/11, США не змогли справитися із цією місією.
Талібан, владу якого в Афганістані американці повалили за декілька місяців після терактів, зараз знову керує країною. Війна в Іраку, яка була частиною «глобальної війни проти тероризму» Буша, призвела до вакууму влади в країні, який згодом допоміг зародженню «Ісламської держави».
Війни, які американці розпочали на початку століття, не допомогли досягти задуманих результатів. Окрім того, вони відволікли США від швидкого росту Китаю, який тепер претендує змінити світовий порядок та стати головною наддержавою XXI століття.
Читати повну статтю (~11 хвилин, 🔒)
Чому українська паралімпійська збірна настільки успішна
Антон
Раз на чотири роки у рубриці «Україна в міжнародних новинах» з’являється стаття на тему, чому українська паралімпійська збірна настільки успішна. Цього разу про це розповідає New York Times.
На Паралімпійських іграх у Токіо цього року Україна здобула 98 медалей і посіла п'яте місце у медальному заліку. Країни, які зайняли вищі місця, мали суттєво більші делегації. При цьому олімпійська збірна України далеко не настільки успішна.
Автор статті пояснює успіх програмою «Інваспорт», за якою спортивні школи та спортивна інфраструктура для людей з інвалідністю працює у кожній області України. Її розробив Валерій Сушкевич, який 25 років очолює Національний паралімпійський комітет України (а ще багато років був депутатом Верховної Ради, а зараз є Уповноваженим Президента України з прав людей з інвалідністю).
Імовірно, ширша причина — історично обмежені можливості для людей з інвалідністю в Радянському Союзі й пострадянській Україні: спорт став однією із небагатьох можливостей вирватися вперед.
З іншого боку, зараз трохи допомагає більше загальної уваги до паралімпійського спорту — наприклад, кілька років тому телеканали почали показувати Паралімпійські ігри наживо, а фінансові бонуси за медалі для паралімпійців збільшилися у кілька разів.
Читати повну статтю (~5 хвилин, 🔒)
Читайте також: україномовна стаття на цю тему від BBC з 2016 року (~4 хвилини)
Чи треба дозволити дітям голосувати на виборах?
Антон
У більшості країн люди отримують право голосу із 18 років. Останнім часом деякі держави знизили віковий ценз до 16 років — але мало хто серйозно вважає, що його треба робити ще нижчим.
Утім, так вважає американський демограф Лайман Стоун. У своїй колонці для New York Times він пропагує неочевидну ідею: знизити віковий ценз до нуля.
Серйозно: Стоун пропонує дати право голосу навіть новонародженим дітям. Звісно, за найменших дітей голосували би батьки, але, зростаючи, дитина поступово б почала робити власний вибір.
Одна з причин, на думку Стоуна — проста справедливість. Наше суспільство позбавляє дітей права голосу із розрахунку на те, що вони не здатні зрозуміти комплексні проблеми — але ми не проводимо IQ-тестів чи перевірок ментального здоров’я для дорослих виборців.
Але право голосу для дітей було б корисним поза питанням базової справедливості, вважає Стоун:
«Якщо ми долучимо до електорату дітей — і батьків, яким небайдужа довгострокова перспектива життя їхніх дітей — це допоможе компенсувати надмірну (і часто деструктивну) політичну владу пенсіонерів. Наші політичні принципи корострокові там, де вони повинні бути спрямовані вперед. Якщо ми надамо дітям право голосу, це полегшить побудову політичних коаліцій навколо інвестицій у майбутнє».
Найочевидніший приклад — зміна клімату. Зараз політичні рішення про боротьбу з нею приймають здебільшого ті виборці і політики, яких вона зачепить найменше з огляду на їхній вік. Право голосу для дітей, стверджує Стоун, дозволить частково компенсувати це.
Читати повну статтю (~5 хвилин, 🔒)
Чому Китай вводить обмеження на все, від техногігантів до відеоігор для дітей
Антон
З початку вересня китайським дітям дозволено грати у відеоігри лише три години на тиждень — і повністю заборонено це робити з понеділка по четвер.
Це суттєва зміна, яка одночасно зачепила сотні мільйонів людей. Але це лише одне із серії обмежень, які китайська влада ввела за останні кілька місяців у різних сферах бізнесу та життя: від китайських техногігантів Alibaba і Tencent та індустрії приватної освіти до жіночних чоловіків на телебаченні. Експерти очікують, що на цьому справа не зупиниться.
Washington Post розповідає про контекст нових «обмежень на все». У 2022 році відбудеться з’їзд Компартії Китаю. Очікується, що за його результатами лідер Китаю Сі Цзіньпін залишиться керувати країною на третій термін. Це контроверсійний план, який порушить багаторічну традицію обмеження термінів правління. Тому зараз Сі намагається консолідувати владу і привернути увагу до своєї програми боротьби з майновою нерівністю.
Читати повну статтю (~6 хвилин, 🔒)