У чому проблема з Фейсбуком — Old York Times #33
І чому діти сплять більше за дорослих
Привіт!
Концепція сьогоднішнього випуску розсилки — «менше, але глибше». Розповідаємо лише дві історії, але заглиблюємося у них детально:
«Файли Facebook»: які проблеми викриває одне із найгучніших журналістських розслідувань цього року.
Чому діти сплять значно довше, ніж дорослі? Нове дослідження пояснює, чому людям потрібен сон, а дітям — особливо багато сну.
«Файли Facebook»: які проблеми Фейсбуку викриває одне із найгучніших журналістських розслідувань цього року
Антон, ~700 слів
Одна із найбільших історій в американських медіа за останні тижні — це «файли Facebook» від The Wall Street Journal.
Журналісти цієї газети отримали доступ до масиву внутрішніх документів Facebook: закриті дослідження, презентації для вищого керівництва, дискусії на внутрішніх форумах. Ці дані проливають світло на різноманітні проблеми на платформі — від змін алгоритму, які робили користувачів «більш розлюченими», до торгівлі людьми.
Про усі ці проблеми ми чуємо вже не вперше, на них часто вказували журналісти і дослідники. Але основний інсайт розслідування WSJ — те, наскільки гарно про них знає сама компанія, і наскільки пасивною у багатьох випадках є її реакція.
Поки що вийшло п’ять частин розслідування. Ось що вони стверджують:
1. Перша: Facebook побудував систему, за якою мільйони найпопулярніших і найбільш упливових користувачів отримали додатковий захист від модерування. Їхні пости із порушенням правил не видалялися тривалий час або й узагалі — тоді, коли такі ж дописи від «простих людей» були би одразу відмодеровані.
Приклад — Неймар, відомий футболіст із понад 50 мільйонами підписників, який опублікував оголені фото дівчини, котра звинуватила його в насильстві. Це грубе порушення правил платформи, яке в стандартних випадках призводить до невідкладного видалення посту і блокування акаунту. Але в цьому випадку пост видалили лише через кілька днів, а сторінку Неймара не заблокували.
Ця система досі існує, хоча Фейсбук працює над тим, щоби прибрати її.
2. Друга: Instagram має помітний негативний ефект на ментальне здоров’я багатьох дівчат підліткового віку, зокрема на їхні уявлення про своє тіло.
До прикладу, внутрішнє дослідження показало, що серед підлітків, котрі повідомили про суїцидальні думки, 13% британських користувачів і 6% американських стверджують, що їхні роздуми про самогубство виникли через вплив Інстаграму.
3. Третя: У 2018 році у Facebook ввели зміни в алгоритмі новинної стрічки, щоби підвищити рівень залучення користувачів. Новий алгоритм надавав перевагу контенту, який приносив більше залучення: коментарі, поширення тощо. У змін були позитивні мотиви, але у підсумку вони мали протилежні наслідки — «зробили Facebook і його користувачів більш розлюченими».
«Цукерберг був проти деяких із рішень, які пропонувала його команда, бо він боявся, що це змусить людей менше взаємодіяти із Facebook», — пишуть автори дослідження.
4. Четверта: У деяких розвиткових країнах Близького Сходу, Африки і Латинської Америки Facebook є майданчиком для торгівлі людьми, купівлі органів, найму бойовиків наркокартелів та інших кричущих злочинів. Працівники компанії звертають увагу на проблематичний вміст, але вище керівництво у деяких випадках не робить нічого або робить занадто мало.
5. П’ята: Facebook приділив багато ресурсів тому, аби популяризувати вакцинацію від ковіду. Але ця кампанія «у підсумку продемонструвала розрив між прагненнями [Цукерберга] та реальністю найбільшої у світі соціальної платформи»:
«активісти заполонили мережу [антивакцинаторським контентом] і використовували власні інструменти Facebook, щоби поширювати сумніви про серйозність загрози пандемії…»
Повні тексти розслідувань доступні на сайті WSJ. Статті під пейволом, але також можна безкоштовно послухати подкаст-адаптації від The Journal (на момент публікації розсилки вийшло чотири випуски серії “The Facebook Files”, по ~25-30 хвилин на випуск).
Сама компанія, звісно, не погоджується із кутом подачі, який обрала Wall Street Journal. У корпорації визнають свої прогріхи, але стверджують, що вони вирвані з контексту, а за деревами критики не бачать лісу: сама наявність таких критичних внутрішніх досліджень показує, що Фейсбук (на відміну від деяких конкурентів) активно вивчає власні проблеми і проактивно намагається їх вирішити.
Наприклад, в суботу віцепрезидент Facebook із міжнародних справ Нік Клегг опублікував допис «У чому The Wall Street Journal неправі». Як пише Клегг, розслідування «підбирає вибіркові цитати з окремих фрагментів внутрішніх матеріалів таким чином, що представляє складні та комплексні питання так, ніби існує лише одна правильна відповідь».
Утім, загалом ці розслідування є ще одним яскравим прикладом фундаментальної напруги між бізнес-інтересами соціальних мереж (чим більше людей на платформі і чим більше часу вони там проводять, тим більше грошей заробляє компанія) і соціальним благом. Фейсбук є найпопулярнішою, найбільш глобальною соцмережею, тому і проблеми у цієї компанії наймасштабніші.
Значна частина проблем — структурні, вони є невід’ємною частиною не баченого раніше соціального експерименту із поєднання мільярдів людей на одній платформі. Одна компанія чи навіть одна країна сама по собі їх не вирішить. Але виглядає очевидним, що ситуація могла би бути кращою, якби у Фейсбуку швидше і краще зрозуміли свою відповідальність та інвестували більше ресурсів у те, щоби з нею справлятися.
Чому діти сплять значно довше за дорослих? Нове дослідження пояснює, чому людям потрібен сон
Захар, ~300 слів
Чому немовлята сплять вдвічі довше за дорослих? Чому миші сплять у десять разів довше, ніж кити? Ми все ще дуже мало знаємо про те, як працює сон, але за останні кілька десятиліть стан науки сильно просунувся.
У своїй статті для Aeon професор еволюційної біології Каліфорнійського університету Ван Севедж та фізик-теоретик Джеффрі Вест розповідають про свої дослідження природи сну.
Сон необхідний для виживання, без нього ми рано чи пізно помремо. Брак сну шкодить нашому здоров’ю. У середньому люди, які регулярно сплять менше шести годин, мають на 13% вищий ризик передчасно померти, ніж ті, хто спить 7-9 годин.
Але, на глибшому рівні, чому так склалося? З еволюційної точки зору, навіщо людям перебувати у стані несвідомості, який робить їх вразливими до хижаків чи інших загроз? Науковці визначають дві причини потреби сну:
Перша причина — «ремонт та поправка» наших систем, які забезпечують обмін речовин та енергії в організмі, зокрема серцево-судинної. Автори проводять паралель із системами, які створили люди:
«Тертя від автомобілів на автострадах та рух води по трубах призводять до поступових пошкоджень і поломок. Так само відбувається із кров’ю, клітинами та енергією, які протікають по системах нашого організму».
Друга причина — реорганізація та реконфігурація нейронних з’єднань у нашому мозку. Щодня ми отримуємо безліч зовнішніх та внутрішніх подразників, які згодом стають частиною нашої пам’яті. Під час сну мозок опрацьовує та структурує отриману інформацію.
Але чому не можна було б це робити залишаючись свідомими? Як це пояснюють автори, ефективний «ремонт» організму неможливий без підривання звичних його функцій. Так само як небезпечно і нефективно ремонтувати машини, коли вони на ходу, людський організм потребує часу у відключці, щоби провести усі ремонтні роботи.
Головною новою знахідкою дослідження авторів стало пояснення того, чому діти сплять значно довше (аж до 16 годин на добу), ніж дорослі (7-9 годин). Дослідники з’ясували, що в ранньому віці сон виконує функцію реорганізації нейронів та внутрішніх систем, тоді як у дорослому головною функцією є ремонт. Що цікаво, зміна головної функції відбувається доволі раптово, приблизно в два з половиною роки.
Читати повну статтю (~20 хвилин)