🚬Соцмережі як тютюнові компанії; чим цікавий новий мер Нью-Йорка
Бонус: подкаст про лідерство
Привіт! У сьогоднішньому випуску розсилки:
Чим фейсбук і тікток схожі до виробників сигарет
Тверезий погляд на нового мера Нью-Йорка
Рекомендація подкасту: моє інтерв’ю про лідерство (в медіа) із Раджу Нарісетті з McKinsey
Чим фейсбук і тікток схожі до виробників сигарет
Фейсбук чи тікток чимось схожі до тютюнових корпорацій.
І ті, і ті — впливові великі компанії, які просувають дешевий/безкоштовний продукт, що викликає залежність.
Але якщо за останні півстоліття наші суспільства навчилися регулювати сигарети, то в регулюванні адиктивних техноплатформ ми десь на рівні 1950-их років, коли банальне зараз твердження «сигарети шкідливі для вашого здоров’я» було контроверсійним1.
За останні кілька років ситуація з техноплатформами лише погіршилася. Головний фактор — розвиток ШІ, який значно спрощує створення дешевого низькоякісного контенту, що заповнює платформи. Технокомпанії цим активно користуються, особливо Meta: фейсбук і інстаграм зароджувалися як мережі, де можна стежити за друзями і знайомими, але зараз це все більше платформи для споживання контенту від кріейторів, для котрих це є основним заняттям.
Тому в Америці й інших країнах стають голоснішими заклики регулювати технокомпанії не як економічних монополістів (що було модно років п’ять тому), а як загрозу для системи охорони здоров’я.
Раджу прочитати дві найкращі статті, які я зустрічав на цю тему в американському медіапросторі:
📍“Treat Big Tech like Big Tobacco” юриста і політичного консультанта Джоеля Вертгаймера — з фокусом на конкретні регуляторні пропозиції
📍“Platform Temperance” техножурналіста Макса Ріда — більш загальний огляд тренду
Чим цікавий новий мер Нью-Йорка
На виборах мера Нью-Йорка переміг Зоран Мамдані.
Ось що я писав про нього у червні, коли він переміг на праймеріз Демократичної партії:
Йому лише 33 роки [upd: вже 34], він мусульманин, який народився в індійській сім’ї в Уганді.
У Мамдані мало політичного досвіду, ще кілька місяців тому про нього майже ніхто не знав, але він швидко став політичною зіркою в Нью-Йорку і загалом всій країні.
Мамдані обійшов Ендрю Куомо, якого усі вважали фаворитом. Куомо — колишній губернатор штату Нью-Йорк, який мав 15 хвилин слави на початку пандемії, але згодом був змушений подати у відставку через скандал із сексуальними домаганнями (ми тоді писали про це), і загалом символізує класичний істеблішмент в найгіршому сенсі цього слова.
З одного боку, Мамдані виступає із сумнівними лівими ідеями — заморозити підвищення частини платежів оренди за нерухомість, ввести повністю безкоштовний проїзд у автобусах, побудувати державні продуктові магазини.
(Останнє звучить найбільш дико для нас із поколіннєвою травмою соціалізму, але заради справедливості: Мамдані пропонує побудувати лише п’ять державних магазинів на весь Нью-Йорк — що звучить більше як дивний експеримент, а не як державне планування).
З іншого боку, Мамдані складно назвати радикалом. Він очевидно талановитий політик, який за останні місяці показав свою здатність будувати політичні коаліції і працювати з людьми з різного політичного спектру. Скажімо, його підтримав Барак Обама і ще багато класичних демократів.
Зовсім не факт, що він буде успішним мером Нью-Йорка, але стежити за ним буде цікаво.
Що послухати сьогодні ввечері
Мій дебют у ролі ведучого подкасту The Fix: взяв інтерв’ю в Раджу Нарісетті, який в минулому був топ-менеджером у ключових західних виданнях, а зараз очолює медійний відділ у McKinsey.
Поговорили про лідерство — як приймати рішення, балансувати між мікроменджентом і стратегічною картинкою і менторити людей. І навіть трохи про ШІ, куди ж без нього.
Дуже цікавий спікер, який фонтанує влучними цитатами і місткими порадами — послухайте.


