Привіт!
У сьогоднішньому випуску розсилки — кілька заміток і рекомендацій:
чи існує зовнішньополітична доктрина Трампа?
чому трампісти атакують Вікіпедію;
дві історії успіху з медіапростору Італії та Словаччини.
Доктрина Трампа
Чи існує зовнішньополітична доктрина Дональда Трампа і яка вона? Поки я здуваю пилюку зі своєї магістерської роботи чотирирічної давності, яка присвячена цьому питанню, можете послухати (чи почитати / подивитися) хороший недавній подкаст — інтерв’ю колумніста The New York Times Езри Кляйна з журналістом і аналітиком Фарідом Закарією.
«Частково проблема з Трампом в тому, що він дуже мінливий. Він настільки своєрідний, що тільки-но ви думаєте, що зрозуміли доктрину Трампа, як він говорить щось, що звучить як протилежність доктрині Трампа.
Разом з тим я впевнений, що існує один цілісний світогляд, який Трамп сповідує і сповідував протягом тривалого часу. Перша реклама, яку він розмістив, коли був забудовником, була в 1987 році. Це була реклама про те, як Японія обдирає нас економічно, а Європа обдирає нас через дармову безпеку. І це, по суті, означає заперечення відкритої міжнародної системи, яку Сполучені Штати і Європа побудували за останні вісім десятиліть».
Чому трампісти атакують Вікіпедію
Трампісти і особисто Маск атакують не лише українську суб’єктність і компетентне урядування у США. Ще одна їхня ціль — Вікіпедія.
Загалом вони давно не люблять Вікіпедію — нібито за дискримінацію консерваторів, а насправді за відданість нейтральності і авторитетним джерелам.
Для контексту можна почитати детальний матеріал про це, який на днях вийшов у The New Yorker.
Як пише авторка:
«У момент, коли інші соціальні мережі відмовилися від [і так слабких] засобів захисту від міс- та дезінформації... Вікіпедія є бастіоном прозорості, скрупульозності та доступності знань. Тож, не дивно, що Ілон Маск останнім часом знаходить час у своєму напруженому розкладі, заповненому демонтажем федерального уряду, разом з багатьма урядовими джерелами достовірної інформації, щоб атакувати Вікіпедію».
Хороша новина в тому, що фінансування Вікіпедії не залежить від американського уряду, тому Маск і його (буквально) молода команда не можуть просто взяти і перерізати його, як це зробили з програмами USAID. Погана новина в тому, що є багато інших способів тиску, які вони можуть і будуть пробувати застосувати.
Для контексту: моя основна робота пов’язана з Вікіпедією. Читайте, наприклад, моє інтерв’ю для dev.ua.
Дві історії успіху медіа з Італії та Словаччини
Цікава історія із Словаччини — Denník N, одне з найбільших незалежних онлайн-медіа, зробили успішну кампанію із залучення нових підписників до 10-річчя.
У кампанії було два елементи — практичний (велика знижка: можливість самостійно вибрати вартість підписки на перші 10 тижнів, зокрема 0 євро) і емоційний (Denník N дали «10 обіцянок Словаччині», які виконали б, якби набрали 10 тисяч нових підписників, наприклад відкрити весь архів публікацій видання і видавати безкоштовну підписку молодим словакам, які вперше голосують на виборах).
У підсумку отримали дуже потужний результат — понад 24 тисячі людей підписалися за два тижні. З них лише ~5300 обрали опцію заплатити 0 євро у пробний період (але вони все одно залишили свої банківські дані, і їхня підписка автоматично продовжиться за повною ціною, якщо не скасують).
Більше деталей — у матеріалі The Fix.
Для контексту: The Fix — це англомовне видання про європейські медіа, де я є редактором. Можете підписатися на щотижневу розсилку, якщо цікавить більше.
Ще один цікавий новий матеріал від The Fix:
Понад 30 років журнал Internazionale перекладає найкраще з міжнародної преси на італійську.
Здавалося би, в епоху інтернету (і все якіснішого автоматичного перекладу) його модель похитнеться. Але навпаки він у хорошому стані. Має 140 тисяч платних підписників (85 тисяч на друковану+цифрову версію і 55 тисяч на цифрову) і заробляє 9 мільйонів євро щорічно.
Як це вдається? За словами головного редактора:
«Ми залишаємося актуальними, тому що ми більше, ніж просто стерильний дайджест світових новин, ми — журнал для допитливих і відкритих. Наші читачі знають, що Internazionale принесе їм несподівані теми та незвичні ракурси, експерименти з новими форматами та ідеями. Вони довіряють нашій кураторській експертизі та підбору контенту»