Як Вікіпедія збирає гроші і конкурує з ШІ
Підбірка матеріалів до 25-річчя Вікіпедії
Цього тижня день народження Вікіпедії — їй 25 років.
Я з нею половину цього часу. Останні роки професійно працюю над її розвитком в Україні, але продовжую щиро любити те, що вона уособлює:
радикальна відкритість і прозорість — на всіх рівнях: від можливості подивитися, як створювалася кожна стаття Вікіпедії, до прозорості фінансових звітів;
колаборативність — складні рішення приймаються консенсусом спільноти. Деколи напружені дискусії дратують в моменті, але зрештою вони призводять до якіснішого результату;
некомерційна модель — у нас немає мотивації маніпулювати відвідувачами, щоб утримати їх якомога довше в себе на платформі і продати більше реклами.
Я відносний ШІ-оптиміст, але з кожним днем усе більше переконуюся, що нам потрібний цей острівець людяних знань в океані непрозорих і комерційних техноплатформ.
До 25-річчя — підбірка кількох матеріалів про Вікіпедію від мене або з моїм залученням: як вона конкурує з ШІ, як настільки ефективно збирає донейти і які статті були найпопулярніші в українській Вікіпедії минулого року.
У НВ вийшло велике інтерв’ю зі мною про Вікіпедію — виклики для вікіспільноти, найпопулярніші статті і багато про роботу з ШІ і конкуренцію з ШІ-сервісами.
Текст під пейволом, але якщо маєте підписку, почитайте. Сюди винесу один фрагмент:
«— Що ж допоможе Вікіпедії вигравати ці перегони з ШІ-інструментами?
— У Вікіпедії є низка переваг. І основна з них — наші статті пишуться і перевіряються людьми. Як би швидко вони не розвивалися, у ШІ-інструментів все одно дефолтно будуть галюцинації. Так, проблема галюцинацій в ШІ-сервісах зменшилась, але на цьому етапі їх ще неможливо побороти. Тобто ви як користувач ніколи не можете бути впевнені, чи чат-бот каже вам правду або вигадує.
У Вікіпедії ж натомість є чіткі посилання на джерела, інформацію можна перевірити. Звичайно, у нас теж є помилки, але це зовсім інша категорія. Тобто в цьому плані Вікіпедія більш надійна.
Інший момент: певні соцмережі заробляють на рекламі, відповідно вони монетизують своїх читачів. ChatGPT поки ще не запустив рекламу, але все йде до цього, тобто він теж монетизуватиме час і увагу людей, які вони в ньому проводять. [UPD: буквально за три дні після запису цього інтерв’ю OpenAI оголосили про запуск реклами в ChatGPT]. Натомість через те, що Вікіпедія не є комерційним продуктом, то її місія — надавати якомога доступніші, якісніші та перевірені знання. Вона не має на меті заробити гроші на даних користувачів. І Вікіпедія повністю прозора: там можна подивитися, що “під капотом” кожної статті, коли вона була створена, які зміни були внесені, хто яку правку вніс тощо.
ШІ-інструменти теж мають свої переваги, але один із їхніх мінусів в тому, що дуже складно зрозуміти, як саме чат-бот прийшов саме до такої відповіді, звідки ця інформація. Там можна поставити одне й те саме запитання три рази й отримати три різні відповіді. Вікіпедія значно прозоріша — і це одна з тих переваг, які допоможуть їй розвиватися й далі».
Ми у «Вікімедіа Україна» традиційно порахували найпопулярніші статті української Вікіпедії за минулий рік.
Знову зацитую себе ж:
«Найпопулярнішою статтею української Вікіпедії стала стаття “Україна” — у 2025 році її переглянули понад 765 тисяч разів. Друге та третє місце ділять статті про Київ та про убитого українського політика Андрія Парубія (близько 500 тисяч переглядів кожна). Також до топ-5 увійшли Дональд Трамп і Тарас Шевченко.
У топ-10 потрапили ще чотири сучасні українці — боксер Олександр Усик, прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, співак Степан Гіга та президент Володимир Зеленський.
Українці традиційно багато читали у Вікіпедії про російсько-українську війну та Сили оборони України. Перше місце з-поміж цієї теми зайняла стаття про 3-тю штурмову бригаду (264 тисячі переглядів), далі — Збройні сили України (263 тисячі) та бригада “Азов“ (229 тисяч)».
Матеріал The Fix до дня народження Вікіпедії — (англомовне аудіо)інтерв’ю з директоркою з цифрового фандрейзингу Фонду Вікімедіа про те, як вони збирають донейти і що з цього може бути корисно для медіа.
Без теорії, багато практичних порад і деталей.
Наприклад:
Стіна тексту з проханням пожертвувати працює — людям не вистачає короткого повідомлення, вони не проти почитати детальніше, чому треба дати Вікіпедії гроші.
Конкретні формулювання чи слова можуть грати важливу роль. Наприклад, для Вікіпедії гарно працює слово “humbly”.
Вікіпедія перестала просити пожертвувати вартість однієї кави, бо кава стала занадто дорогою😄
Звичайно, головний урок — тестуйте, тестуйте і ще трохи тестуйте. Спирайтеся на дані, а не на інтуїцію. А якщо немає ресурсів на таке масштабне A/B тестування, як у Вікіпедії, то надихайтеся більшими ресурсами, у яких вони є.
Вийшло цікаво. Звичайно, для України далеко не все буде релевантно, але все одно корисно послухати.
І підпишіться на подкаст The Fix, щоб не пропускати цікаві розмови про медіа щотижня — Spotify, YouTube або будь-де.