🇺🇦Жінки-Герої України, корисне про ШІ, головна політична історія тижня у США
Бонус: чи справді США історично рятували Росію
Привіт! Цього тижня у розсилці — підбірка матеріалів на різний смак:
Жінки становлять менше 5% серед Героїв України. Скільки їх і за що вони отримували найвищу державну нагороду?
Думки і практичні рекомендації про штучний інтелект
Найважливіша політична історія тижня у США — фаворитом на виборах мера Нью-Йорка став демократичний соціаліст Зоран Мамдані
Бонус — радіоінтерв’ю зі мною про те, чи справді США історично рятували Росію
Скільки жінок серед Героїв України
Про гендерний дисбаланс уже багато написано і сказано, але я не зустрічав хорошого аналізу, наскільки жінки представлені серед Героїв України. Тож витягнув дані із Вікіпедії і порахував, скільки їх і за що вони отримували цю нагороду.
1. Загалом трохи більше 40 жінок отримали звання Героя України. Тобто приблизно 4% з ~1100 Героїв України.
2. Найбільше отримувачок (12) — мисткині: відомі акторки, співачки, художниці. Наприклад, Ніна Матвієнко, Тетяна Яблонська, Софія Ротару.
3. Дев’ять військових та активісток:
Надія Савченко — єдина жінка-військова, яка отримала звання до початку повномасштабного вторгнення (і єдина не посмертно)
Чотири військові, які загинули від російського повномасштабного вторгнення
Три жінки з Небесної сотні, загинули під час Революції гідності
Одна учасниця антинацистського підпілля епохи Другої світової війни
4. Шість людей в категорії «політика/бізнес». Нагороджувалися здебільшого в той час, коли ці дві категорії перетиналися.
5. Інші категорії:
Чотири бортпровідниці рейсу, який збив Іран у 2020 році
Три спортсменки
Три науковиці і освітянки
Дві доярки
По одній людині з різних інших категорій: наприклад, Ганна Бортюк — викладачка коледжу, яка ціною свого життя рятувала студентів під час пожежі
ШІ як перекладач (у найширшому сенсі)
Усі зараз шерять нове дослідження про те, як використання ШІ (принаймні при написанні есе) негативно впливає на когнітивні здібності (принаймні у короткостроковій перспективі).
І справді майбутнє, в якому ми делегуємо мислення чатботам, не виглядає оптимістичним.
Для себе я зрозумів, що зараз ШІ найбільш корисний як перекладач — у якомога ширшому сенсі цього слова. Наприклад:
між мовами;
між медіумами (наприклад, з аудіо в текст і навпаки);
між форматами тексту (наприклад, зробити з складного технічного матеріалу просте пояснення для дитини);
між стилями;
між людською мовою і комп’ютерним кодом.
Коли створюю щось нове (наприклад, текст чи план проєкту) — намагаюся спочатку все максимально продумати і прописати самостійно, а потім вже використовувати ШІ для фідбеку чи адаптації.
Ще до теми ШІ — Більш практичне про штучний інтелект — щойно вийшла хороша підбірка порад, як зараз використовувати ШІ, від Ітана Молліка.
Навіть якщо ви глибоко в темі, можна взяти для себе кілька корисних інсайтів. А якщо хочете почати розбиратися — тим більше.
Головна політична історія тижня у США
Важлива політична історія у США — щойно у праймеріз Демократичної партії на виборах мера Нью-Йорка переміг Зоран Мамдані, харизматичний молодий демократичний соціаліст. Йому лише 33 роки, він мусульманин, який народився в індійській сім’ї в Уганді.
У Мамдані мало політичного досвіду, ще кілька місяців тому про нього майже ніхто не знав, але він швидко став політичною зіркою в Нью-Йорку і загалом всій країні.
Мамдані обійшов Ендрю Куомо, якого усі вважали фаворитом. Куомо — колишній губернатор штату Нью-Йорк, який мав 15 хвилин слави на початку пандемії, але згодом був змушений подати у відставку через скандал із сексуальними домаганнями (ми тоді писали про це), і загалом символізує класичний істеблішмент в найгіршому сенсі цього слова.
Перемога у праймеріз ще не гарантує Мамдані перемогу на виборах мера (чинний мер Ерік Адамс, який погруз у корупційних скандалах, буде балотуватися як безпартійний кандидат; сам Куомо також може це зробити). Але робить його явним фаворитом.
Бонус: що послухати про американсько-російські відносини
Випадково побачив, що на Українському радіо вже вийшло інтерв'ю зі мною, де приміряв шапочку історика-американіста і поговорив про історію американсько-російських відносин.
Опис від авторів програми:
«Тему сьогоднішньої програми можна окреслити так: чому США так переймаються долею Росії, а до того – СРСР? Історики кажуть, що цей біль за Росію США переживають практично 150 років — від моменту купівлі Аляски. Чи справді це так? Чому в 20-30 роки ХХ століття США допомагали голодуючим в СРСР, а в 30-40-і практично побудували радянську промисловість? А ленд-ліз у часи Другої світової? А сучасні зазирання в очі агресора? Чому американці так бояться розвалу РФ? Спробували розібратися разом із істориком-американістом Антоном Процюком».