🇺🇦Втома від України, топ найважливіших виборів 2024 року — Old York Times #72
Привіт! Продовжуємо моніторити англомовний медіапростір і розповідати важливі історії про Україну та світ.
У цьому випуску:
Топ найважливіших виборів 2024 року
Рекомендація есе про втому від України на Заході
Бонус — огляд трьох робочих функцій, які штучний інтелект уже замінив
Топ найважливіших виборів 2024 року
Найважливіші світові події часто неможливо передбачити: рік тому ніхто не очікував теракту Хамасу в Ізраїлі, два роки тому мало хто передбачав бум генеративного штучного інтелекту. Водночас ми уже знаємо один важливий тренд 2024 року — вибори по всьому світу.
2024 рік стане рекордним за кількістю виборів та виборців, які мають право голосу (принаймні на папері): від Європейського парламенту до Індії, від Бангладеш до псевдовиборів у Росії. Як пише Politico, близько 60 країн, які представляють половину населення світу, проведуть вибори різних рівнів.
Найважливішими для світу і України будуть президентські вибори в США у листопаді 2024 року. Скоріш за все, це знову буде конкурс між Джо Байденом і Дональдом Трампом. Очевидно, що для України важливо, аби переміг Байден — однак це, на жаль, зовсім не гарантовано.
Окрім американських, Politico виділяє сім найважливіших [з американської перспективи] країн та регіонів, де уже пройшли і ще пройдуть вибори:
Президентські вибори на Тайвані (уже пройшли в січні). Їх результати вплинуть на відносини між Тайванем і КНР, які історично дуже напружені, а отже можуть мати глобальні геополітичні наслідки.
Вибори у ключових африканських країнах, зокрема Південній Африці. Серед іншого, вони «вплинуть на усе палкішу боротьбу між іноземними державами за вплив на континенті, де Сполучені Штати та західні союзники змагаються за те, щоб створити противагу російським і китайським інвестиціям та безпековим партнерствам».
Вибори у автократичних країнах: парламентські в Білорусі та Ірані, президентські у Росії. Це фейкові вибори, але, на думку Politico, вони важливі тим, що можуть призвести до протестів у цих країнах.
Вибори в Індії та Пакистані. Там «переможці можуть переформувати… динаміку в стратегічному Індо-Тихоокеанському регіоні, де, як і в Африці, США та їхні союзники сподіваються зміцнити зв’язки як бастіон проти китайського та російського впливу».
Вибори до Європейського парламенту. Там можуть посилити свої позиції праві популісти, що потенційно може негативно вплинути на відносини зі США і підтримку України.
Президентські вибори в Мексиці. Вони важливі для Сполучених Штатів зокрема тому, що південний кордон США традиційно є предметом гарячих внутрішньополітичних суперечок.
Вибори у Великій Британії (формально вони можуть відбутися і на початку 2025 року, але скоріш за все пройдуть цього року). Як пише Politico, «хоча головний суперник [прем’єр-міністра] Сунака [лідер лейбористів Кір Стармер] є поміркованим політиком, який пообіцяв продовжувати підтримку України, зміна уряду може вплинути на підхід Сполученого Королівства до Європейського Союзу після виходу з блоку в 2020 році, переформатувати оборонні пріоритети та розпочати зміни в політиках щодо міграції та міжнародної допомоги». Наразі лейбористи мають великий відрив у опитуваннях над правлячою партією консерваторів.
Читати повну статтю (~11 хвилин на прочитання)
У The Guardian вийшла прониклива стаття історикині, очільниці Українського інституту в Лондоні Олесі Хромейчук про втому від теми України і війни на Заході.
Хромейчук пише, що вона і її друзі на Заході зараз часто перетворюються на «українських зануд» (Ukrainian killjoy).
«[Цей термін] стосується усіх українців, які продовжують говорити про війну, коли люди навколо хочуть розмовляти про своїх дітей, майбутнє і всі ті чудові речі, які приносять нам надію. Іноді нам навіть не потрібно переказувати новини про російські обстріли, ми вбиваємо настрій лише заходячи в кімнату».
Люди на Заході втомилися від тривалої війни, у якої немає очевидних перспектив завершення — і (якщо говорити про неї загалом) все більше хочуть розмовляти про мир та відбудову, а не про те, як виробити більше зброї, щоб допомогти Україні виграти війну.
Стаття спрямована на західну аудиторію, але українцям також корисно прочитати. Це хороше нагадування, що нам варто не втомлюватися нагадувати про себе і комунікувати із світом — і думати над новими, креативними способами робити це так, щоб привертати увагу і мотивувати.
Читати повну статтю (~10 хвилин на прочитання)
Бонус — три робочі функції, які штучний інтелект уже замінив
Я не боюся, що штучний інтелект позбавить мене роботи (принаймні поки що), але зловив себе на думці, що ШІ-сервіси уже фактично замінили деякі завдання, які я робив / на яких заробляв у студентські роки.
Перше — розшифровка аудіо. Транскрибувати інтерв’ю англійською мовою вручну уже немає сенсу, умовний Happy Scribe з цим чудово справляється (більше сервісів для розшифровки англійської я збирав тут). Для української мови це працює трохи гірше, але також непогано і з часом буде значно краще.
Друге — переклад [нескладних нонфікшн-текстів]. Звичайно, про художній переклад тут не йдеться, але перекладати прості нонфікшн-тексти з нуля без допомоги DeepL чи Google Translate уже немає сенсу.
І третє — написання простеньких шкільних/університетських есе. ChatGPT не може генерувати цікавий оригінальний текст, але він чудово заточений під написання класичних академічних робіт. Тому розвиток штучного інтелекту має означати зміну підходу до домашніх завдань і перевірки знань у школах і університетах.