🍔Що сталося з індустрією альтернативного м’яса?
І хто найбільше програє від ШІ-текстів
Привіт! У сьогоднішньому випуску розсилки:
Чому індустрія рослинного м’яса переживає не найкращі часи
Великий проєкт «Текстів» про бюрократичну мову держави
Кілька новин, думок і спостережень про ШІ-тексти
Що сталося з індустрією альтернативного м’яса?
5-7 років тому виглядало, що в замінників м’яса світле майбутнє. На фоні розмов про те, як наше захоплення м’ясом загрожує планеті та добробуту тварин, найбільші компанії-виробники рослинного м’яса Beyond Meat і Impossible Foods приваблювали інвесторів і медійні заголовки.
Зараз це вже не так. Рослинне м’ясо продовжують купувати, але ця індустрія не виправдала очікувань про стрімке зростання і навпаки скоротилася.
«У 2019 році Beyond Meat, виробник котлет без яловичини, вийшла на біржу з ринковою капіталізацією майже $4 млрд. Наступного року продажі рослинного м’яса в Америці злетіли на 45% — до $1,4 мільярдів. До цього бенкету долучилися незліченні стартапи. Навіть деякі м’ясні компанії вирішили скуштувати цей бізнес.
Однак останнім часом інвестори втратили апетит. Продажі рослинного м’яса падають. Тепер Beyond коштує менше $400 мільйонів. Її виторг скорочувався рік до року у кожному з перших трьох кварталів 2025 року — і, найімовірніше, в останні три місяці теж. Частка дорослих американців, які кажуть, що регулярно споживають такі продукти, залишається в межах однозначних цифр, згідно з опитуванням YouGov на замовлення The Economist. Тим часом продажі звичайного м’яса процвітають»1.
Схоже, що основна причина банальна — виробники рослинного м’яса не змогли наздогнати традиційне за ціною та якістю. Тваринне м’ясо залишається дешевшим і смачнішим. Додатково, як пише The Economist, в Америці рослинне м’ясо стало жертвою культурних війн і побоювань щодо ультраобробленої їжі.
Тому галузь рослинного м’яса скоротилася, хоча продовжує працювати і зараз шукає нові стратегії: акцент на високому вмісті білка та клітковини, гібридні продукти (напівм’ясні-напіврослинні), розширення асортименту (напої з протеїном).
У довготерміновій перспективі більш перспективним може виявитися культивоване м’ясо — тобто вирощене в лабораторії, без забою тварин. Його перевага дуже проста: це справжнє м’ясо. Але воно все ще дуже дороге і має проблеми з політичною популярністю; як пише The Economist, «кілька американських штатів прийняли або запропонували заборону на виробництво і продаж культивованого м’яса».
Читати повну статтю (~3 хвилини, можливий пейвол)
Читайте також детальний розбір журналу New York про занепад веганства у США (~20 хвилин, можливий пейвол)
Як державні комунікації просочені бюрократичною мовою
Наше дружнє українське видання «Тексти» продовжує працювати з темою канцеляризмів — цього разу проаналізували рівень бюрократичності у різних офіційних документах і зробили великий візуальний проєкт.
«Ми проаналізували 67 текстів різного типу, тематики та обсягу, щоб визначити, наскільки вони просочені канцелярською мовою. 30 із них більш ніж на 50% складалися з канцеляриту».
А найкраща дрібна деталь:
«До речі, в уряді розуміють: те, як спілкується держава з громадянами, — це лютий сором. Тому навіть видали розпорядження “Про схвалення рекомендацій щодо викладення інформації суб’єктами владних повноважень у форматах, що забезпечують доступність її сприйняття”. Утім, судячи з назви, навряд чи це розпорядження допоможе спілкуватися людською мовою».
До речі, думка до теми ШІ: у чому великі мовні моделі точно корисні — у перекладі й адаптації текстів з одного формату в інший. Це ж можна відносно легко використати ШІ для того, щоб переписати бюрократизовані документи простою мовою. Цікаво, чи це вже хтось робить.
І ще трохи про ШІ-тексти
У західному медіапросторі зараз кілька гучних скандалів про використання ШІ. Американське видавництво Hachette відкликало горор-роман через підозру у використанні ШІ. Фрилансер The New York Times використав ШІ для свого книжкового відгуку, через що випадково додав до статті фрагменти, сплагіачені із відгуку The Guardian. Відомого нідерландського журналіста відсторонили після того, як в його роботах помітили галюциновані цитати.
Другий і третій випадки не настільки цікаві. Проблема не у ШІ як такому, а в лінивому використанні ШІ, яке призвело до більш традиційних журналістських гріхів (плагіат / вигадані цитати), які завжди траплялися в топових медіа2.
Випадок із книжкою цікавіший. До того, як її підхопило традиційне видавництво, вона була self-published і, схоже, доволі популярною — майже п’ять тисяч відгуків на Goodreads. Поруч із однозірковими відгуками, які звертають увагу на ШІ-прозу, там багато захоплених п’ятизіркових коментарів. Про що це нам каже — що багато людей не проти ШІ-тексту? що слопу на книжковому ринку було багато і до появи ШІ-слопу?
New York Magazine пише про людей, які страждають від хибних звинувачень у тому, що використовують ШІ для письма. Наприклад, ті, для кого англійська не є рідною мовою — вони вивчали мову на формальних правилах та прикладах, на яких також навчався і ШІ.
Навело на думку: ШІ-тексти (чи зображення, чи навіть аудіо/відео) — це втілення посередності. Але посередність — це не обов’язково погано; це за визначенням краще, ніж ~50% усього, що з’являється у світі. Тому від генеративного ШІ виграють люди, оригінальні творіння яких нижче цієї середньої відмітки (якщо хтось не міг написати будь-який текст раніше, то ШІ-генерований текст — це якісне покращення) або вище неї (бо ШІ їм не особливо загрожує). Найбільше програють ті, хто десь посередині.
Як бачите, The Economist уже використали всі каламбури на тему їжі і не залишили мені нічого цікавого😁
Цікаво було б подивитися на те, які ШІ-моделі використовували фігуранти цих скандалів — припускаю, найкращі моделі зразка 2026 року такого б не допустили