Економіка насильницьких вимагань — Old York Times #31
А ще капелан-атеїст у Гарварді та порно як драйвер криптосфери
Привіт!
Повертаємося із невеликої відпустки з чотирма новими історіями:
Що лежить в основі економіки насильницьких вимагань (і як Юлій Цезар може навчити нас боротися з хакерами)
Як OnlyFans заборонив і знову дозволив порно — і що це говорить про перспективи розвитку криптовалют
«Заприсяжні цнотливиці»: чому у сільській Албанії деякі жінки проголошують себе чоловіками (спойлер: справа не в гендерній ідентичності)
Чому Гарвардський університет обрав головним капеланом атеїста
Що лежить в основі економіки насильницьких вимагань
Захар
У 74 році до нашої ери середземноморські пірати викрали ще молодого Юлія Цезаря. За його звільнення попросили 20 талантів (близько 650 кілограм срібла). Цезар розсміявся: виходець давнього і заможного роду, він вартував не менше 50 талантів. Пірати без вагань погодилися на більшу суму, і друзі Цезаря зібрали викуп. А після цього Цезар організував каральну операцію, розбив табір піратів і стратив більшість із них.
Як пише Том Стендейдж у журналі 1843, ця історія демонструє важливий інсайт про економіку насильницьких вимагань — «як і всі підприємці, успішні злочинці повинні постійно оцінювати баланс між ризиком та нагородою». Античні пірати недооцінили вартість Цезаря і ризик від того, щоб зв’язуватися з ним — і поплатилися за це життям.
Більш сучасний приклад — у 20 столітті стала популярною практика викрадення топ-менеджерів великих компаній, а також їхніх дітей та родичів. Корпорації переважно одразу платили суму викупу без торгів, що робило бізнес вимагань ще вигіднішим.
Баланс ризику та нагороди, а разом з ним і прибутковість цієї справи, змінилися, коли корпорації почали страхувати себе на випадок вимагань. Страхові компанії перебирали на себе контроль над переговорами зі злочинцями та використовували натренованих переговірників, які часто зменшували суму викупу на 90%. Окрім цього, тепер коли корпорації не були готові платити викуп одразу, витрати злочинців на утримання заручників зростали. Економіка викрадень була порушена, і вони пішли на спад.
Зараз злочинці перекваліфікувалися із людей на дані. Лише за останні кілька місяців було багато гучних випадків, коли хакери отримували доступ до внутрішніх мереж великих корпорацій та вимагали викупи за те, щоб розблокувати їхню роботу. За одним дослідженням, сума викупів у біткоїнах зросла вчетверо між 2019 та 2020 роками, аж до $350 мільйонів.
Наразі баланс між ризиком і нагородою — на стороні хакерів. Тож, стверджує Стендейдж, компанії та регулятори мають повернути цю економіку на свою користь: зробити ризики більшими, а нагороди меншими.
«[Наприклад, уряди] можуть змусити організації розкривати інформацію про кібератаки, що спонукає їх посилити безпеку. Вони можуть заборонити страховим компаніям покривати виплату викупів. Вони можуть накласти санкції на країни, які дають прихисток кіберзлочинцям, як-то Росію, Іран і Китай. Вони також можуть випробувати “кібер-помсту” — боротися зі злочинцями їхньою ж зброєю…»
Читати повну статтю (~6 хвилин, 🔒)
Як OnlyFans заборонив і знову дозволив порно — і що це говорить про перспективи розвитку криптовалют
Антон
Кілька тижнів тому ми писали про «темну сторону» OnlyFans — регулярні погрози моделям, расизм, безлад з приватністю та інші проблеми.
Недавно OnlyFans встиг оголосити, що заборонить поширення контенту «відверто сексуального характеру». Це виглядало як постріл собі в ногу: саме завдяки такому контенту OnlyFans і популярний. Причиною заборони назвали тиск від банків та платіжних провайдерів.
Кілька днів потому у компанії оголосили, що змінили своє рішення і все-таки не будуть забороняти відвертий контент. За словами OnlyFans, вони отримали «потрібні запевнення» від банків-партнерів.
Попри те, що заборону скасували, ця історія — хороша ілюстрація того, що фінансова індустрія починає суворіше ставитися до порно на фоні суспільного тиску.
У грудні минулого року Visa і MasterCard припинили — і досі не відновили — підтримку Pornhub, одного із найпопулярніших порносайтів у світі. Це сталося після того, як розслідування New York Times звернуло увагу на проблему відеороликів зґвалтувань і дитячої порнографії на платформі. Єдині способи заплатити за платну версію Pornhub зараз — криптовалюти або прямий банківський перевід.
Тож ця ситуація може бути вдалим моментом для криптоіндустрії. Як писав журналіст TechCrunch після новини про заборону відвертого контенту на OnlyFans (і до скасування заборони):
«Порно завжди було певним стартовим комплексом для нових технологій. Попри те, що популярність криптовалют зросла за останні місяці і майже досягла позначки у 2 трильйони доларів загального обсягу активів, поширення криптовалют серед додатків, які люди реально використовують, залишається дуже низьким. Із появою нових рішень та стартапів, які намагаються демістифікувати покупку й надсилання крипти, виглядає, що в [порно]індустрії є шанс [побудувати більш інноваційну платформу, яка поставить ставку на криптовалюти]».
«Заприсяжні цнотливиці»: чому у сільській Албанії деякі жінки проголошують себе чоловіками
Антон
У New York Times вийшла цікава стаття (і фоторепортаж) про давню албанську традицію «заприсяжних цнотливиць» — жінок, які добровільно беруть клятву безшлюбності і декларують себе чоловіками. Так у патріархальному суспільстві вони отримують рівні із чоловіками права.
Зараз, в епоху урбанізації і глобалізації, ця традиція відмирає — але ще живі старші жінки, які дотримуються її.
«Оголосивши себе чоловіком, Дуні не протестувала проти традиційних гендерних норм, а [навпаки] підкорилася їм. Вона також погоджується із різкими гомофобними і трансфобними поглядами, які поширені в Албанії... “Я вирішила жити як буррнеша [традиційна назва таких жінок] не тому, що я хочу бути чоловіком будь-яким фізичним способом. Я зробила це, щоби перебрати роль, яку грають чоловіки, і щоб отримати повагу, яка належить чоловікам”, — каже вона».
Читати повну статтю (~8 хвилин, 🔒)
Ще про цю традицію можна почитати у Вікіпедії — довша стаття в англійській, коротша в українській.
Чому Гарвардський університет обрав головним капеланом атеїста
Антон
У Гарварді обрали нового головного капелана — і він атеїст. Ґреґ Епштайн дотримується філософії гуманізму, яка ставить на перше місце людину, а не Бога.Він очолить команду із понад 40 капеланів, до якої входять представники різних релігій.
Такий вибір на перший погляд виглядає дивним, але для гарвардських капеланів він був очевидним, пише New York Times. У певному сенсі причиною цьому є особистість самого Епштайна — харизматичного, дотепного і популярного серед студентів. Але його обрання показує також ширший тренд: усе більше молодих американців вважають себе духовними, але не релігійними (spiritual but not religious).
За словами авторки статті, «спільнота Епштейна черпає популярність із усе більш поширеного прагнення сенсу без віри в Бога». Уже близько 40% мілленіалів вважають себе атеїстами, агностиками або нерелігійними — і у списку релігійних афіліацій саме ця позиція зростає найшвидше.
Читати повну статтю (~7 хвилин, 🔒)