🇺🇸«Шлях до американського авторитаризму»

«Попереду не фашистська чи однопартійна диктатура, а конкурентний авторитаризм»

Привіт!

Про Трампа й Україну сьогодні й так чуємо з кожного чайника, тому для балансу у цьому дописі подивимося на те, що відбувається всередині США.

Ілон Маск, Рассел Воут та інші міньйони Трампа швидко і з порушенням законів підминають під себе федеральний уряд США — намагаються закрити цілі агенції (зокрема USAID, який займається міжнародною допомогою), звільнити десятки тисяч держслужбовців і суттєво скоротити державні витрати.

Одна з найпотужніших аналітичних статей перших тижнів нової каденції Трампа — матеріал Foreign Affairs від політологів та дослідників авторитаризму Стівена Левітскі й Лукана Вея. Вони аналізують на прикладі інших автократичних країн світу, як старий-новий президент США може прокласти шлях до американського авторитаризму і як ця модель виглядатиме.

Фото: офіс віцепрезидента США, суспільне надбання

Раджу прочитати повну статтю, але я також обрав і переклав для вас найважливішу цитату (виділення мої):

«Демократія пережила першу каденцію Трампа, бо тоді він не мав досвіду, плану чи команди. Він не контролював Республіканську партію, коли вступив на посаду в 2017 році, і більшість республіканських лідерів все ще були віддані демократичним правилам гри. Трамп керував країною разом з істеблішментом республіканців і технократів, і вони значною мірою обмежували його. Ніщо з цього вже не є актуальним зараз. Цього разу Трамп чітко дав зрозуміти, що має намір правити з лояльними йому людьми. Зараз він домінує в Республіканській партії, яка, очищена від антитрампівських сил, тепер дає мовчазну згоду на його авторитарну поведінку.

Під час другої адміністрації Трампа демократія в США, ймовірно, занепаде в тому сенсі, що вона перестане відповідати стандартним критеріям ліберальної демократії: повне виборче право для повнолітніх громадян, вільні та чесні вибори, широкий захист громадянських свобод.

Занепад демократії в США не призведе до класичної диктатури, в якій вибори є фікцією, а опозицію ув’язнюють, висилають або вбивають. Навіть у найгіршому випадку Трамп не зможе переписати Конституцію чи скасувати конституційний лад. Він буде обмежений незалежними суддями, федералізмом, професійною армією та високими бар’єрами для конституційної реформи. У 2028 році відбудуться вибори, і республіканці можуть їх програти.

Але авторитаризм не вимагає руйнування конституційного ладу. Попереду не фашистська чи однопартійна диктатура, а конкурентний авторитаризм — система, в якій партії змагаються на виборах, але зловживання владою чинним керівництвом схиляє шальки терезів проти боку опозиції. Більшість автократій, що виникли після закінчення Холодної війни, підпадають під цю категорію, зокрема режими Альберто Фухіморі в Перу, Уго Чавеса у Венесуелі та сучасні Сальвадор, Угорщина, Індія, Туніс і Туреччина. В умовах конкурентного авторитаризму формальна архітектура демократії, включно з багатопартійними виборами, залишається недоторканою. Опозиційні сили є легальними і реальними, і вони серйозно змагаються за владу. Вибори часто є запеклою боротьбою, в якій чинним правителям доводиться добряче постаратися. І час від часу вони програють, як це сталося в Малайзії у 2018 році та в Польщі у 2023 році. Але ця система не є демократичною, тому що поточне керівництво підтасовує правила гри, використовуючи державний апарат для атак на опонентів і кооптації критиків. Конкуренція реальна, але несправедлива».

• Читати повну статтю (~4800 слів / 20 хвилин)