⚛️Ядерне стримування по-українськи; як ШІ змінить журналістику і кібербезпеку
А також інтерв’ю з Mill Media, новою мережею локальних медіа в Британії
Привіт! У сьогоднішньому випуску розсилки:
Чому атомна енергетика зараз настільки важлива для України
Кілька новин і думок про ШІ в журналістиці та кібербезпеці
Рекомендую моє інтерв’ю з Mill Media, одним із наймодніших британських медіа стартапів
Чому АЕС зараз настільки важливі для України
Є поширена гіпотеза, що людство уникло Третьої світової війни (принаймні поки що) через появу ядерної зброї. Взаємне гарантоване знищення означає, що починати масштабну війну між великими державами було б суїцидом для всіх сторін.
Україна позбулася своєї ядерної зброї понад 30 років тому, але у нас залишилася інша своєрідна форма ядерного стримування — атомна енергетика, яка покриває більшість потреб нашої енергосистеми і яку навіть росіяни не готові атакувати прямо (хоча роблять це опосередковано шляхом окупації найбільшої з АЕС, атак на підстанції тощо).
Тож попри трагічну спадщину Чорнобиля, атомна енергетика залишається критично важливою для України і Європи.
Підсумок із недавньої статті Reuters:
«За словами державного Енергоатому, навіть перед [повномасштабною] війною на атомну генерацію припадало понад половину виробництва електроенергії в Україні.
За словами компанії, під час війни її частка зросла приблизно до 70% від загальної генерації — не внаслідок розширення атомного сектору, а через знищення інших потужностей. За оцінкою джерела всередині галузі на початку цього року, атомна генерація покривала до 80% місцевого споживання…
До 2022 року значну частку балансу — до 35% попиту — забезпечувала теплова генерація. Після цього її внесок різко скоротився… За даними, які наводить DiXi Group, російські атаки пошкодили всі основні теплові та гідроелектростанції України. У 2024 році було пошкоджено або знищено близько 10 гігават генеруючих потужностей — більше половини від загального споживання, яке становить близько 18 гігават».
Як ШІ змінить журналістику і кібербезпеку
Усталена думка про ШІ в журналістиці — великі мовні моделі можуть створювати більшість експлейнерів, інструкцій, агрегованих новин, але оригінальна журналістика залишиться за людьми: ШІ не може, умовно, підняти телефон і взяти коментар в урядовця.
Чи все-таки може? За останні кілька місяців ми бачимо появу більш потужних ШІ-агентів, які можуть не лише генерувати текст і зображення, а й виконувати дії у «зовнішньому» світі — наприклад, написати комусь і попросити про коментар для статті. Ось ранній приклад:
Звичайно, це все ще дуже ранні дні. І це в будь-якому випадку не стосується по-справжньому складної оригінальної журналістики — там де треба робити комплексні розслідування чи завойовувати довіру людей, які не готові говорити з журналістом одразу. Але пропоную задуматися про те, як ШІ-агенти в перспективі кількох років вплинуть на простішу оригінальну журналістику: наприклад, взяти черговий коментар у експерта чи прес-секретаря.
Ще одна важлива історія, за якою я стежу останні кілька тижнів — ШІ-компанія Anthropic каже, що її нова найбільш просунута модель Mythos настільки потужна, що вони поки не будуть її випускати публічно.
Ризик у кібербезпеці: Mythos легко знаходить уразливості в операційних системах, браузерах й інших програмах, які раніше ніхто не помічав. Тож замість публічного релізу у Anthropic зібрали кілька десятків компаній, від Microsoft до JPMorganChase, яким дали доступ до моделі, щоб вони підтягнули безпеку власних сервісів та опен сорс-інфраструктури.
Скептики кажуть, що це лише хайп і бажання роздути вартість компанії. Але навряд чи вони праві — до ініціативи від Anthropic долучилися найбільші компанії, тож якби це був лише порожній хайп, то інформація про це б вже якось витекла.
У будь-якому випадку це гарна підстава задуматися про власну кібербезпеку. Зараз доступ до моделі такого рівня має Anthropic і, можливо, ще дві-три топові ШІ-компанії. Але цілком ймовірно, що з часом відкриті моделі підтягнуться до їхнього рівня.
Як Mill Media побудували мережу локальних онлайн-медіа, яку на 95% фінансують читачі
Записав для подкасту The Fix розмову з Джоші Германном — засновником Mill Media, мережі локальних медіа у Великій Британії. За шість років вони виросли з однієї розсилки в Манчестері до видань у шести містах (і стали одним з найбільш модних стартапів у медійній тусовці).
Можете послухати англійською на ютубі (30 хвилин якщо не прискорювати) або почитати кілька найцікавіших тез нижче.
Mill Media з самого початку будували як протилежність тому, куди котилися британські локальні медіа — розсилка замість фокусу на сайт; пейвол замість реклами.
Одна з найважливіших тез — створювати менше контенту. Mill Media випускає лише чотири матеріали на тиждень у кожному місті. Ідея в тому, що читачі й так тонуть у потоці контенту, тому цінність не в тому, щоб покрити все, а в тому, щоб кожен матеріал був вартим свого часу.
Приблизно 95% доходу — від читачів. У Mill Media близько 200 тисяч безкоштовних підписників і 13 тисяч платних серед усіх міст. Перші три міста вже повністю окуповуються, ще три мають вийти в плюс цього року. Германн каже, що для стабільності хотів би мати співвідношення доходів ближче до 70/30, але читацька модель залишиться основною.
Модель складно масштабувати і ще складніше «франшизувати». Головний ботлнек — люди: хороших журналістів не вистачає всюди.