📝Коли ШІ захопить Old York Times
І що цікавого ми можемо винести з нового літературного ШІ-скандалу на Заході
Привіт! Дозволю собі присвятити цей випуск розсилки повністю темі штучного інтелекту в текстах — для початку розповім про новий ШІ-скандал на Заході і що цікавого ми можемо з нього винести, а потім трохи роздумів про те, як ШІ впливає на цю розсилку.
Гучна історія в англофонному літературному світі зараз — очевидно ШІ-генероване оповідання виграло престижний конкурс, тому було опубліковане у поважному літературному журналі.
Це гарна ілюстрація до того, чому ШІ не пише хороші тексти, особливо художні. На перший погляд красиво сформульовані метафори виявляються порожніми і абсурдними, якщо спробувати вчитатися глибше, бо вони відірвані від людського досвіду. За стилістичними прийомами немає замислу автора, тому в нас як читачів немає жодного бажання заглибитися в них.
Утім, це доволі очевидна теза. Що цікавіше в цій історії — те, наскільки мало людей, навіть на вершинах літературних олімпів, розпізнають ШІ в текстах. Частково тому, що для того, аби отримати чуйку на ШІ-тексти, потрібно самому багато працювати з ШІ-інструментами (це вже підтверджують перші дослідження на цю тему).
Ще цікава деталь — якою була перша відповідь журналу на звинувачення. Серед іншого, вони сказали, що прогнали оповідання через Claude, і чатбот не підтвердив, що це точно ШІ-текст. Очевидно, що це поганий підхід. Клод хороший для багатьох речей, але точно не для цього. Загалом я часто помічаю підхід «підозрюю, що це ШІ-текст, тому піду запитаю в ШІ, чи це він написав»; так робити не варто. Ідеального способу визначити ШІ-шність текстів немає, але найближче до нього наближаються спеціалізовані сервіси, натреновані конкретно під це.
P.S. Пару місяців тому я писав про основні ознаки ШІ; тепер також виніс у ФБ-пост, щоб всемогутній і милосердний алгоритм показав це якомога більшій кількості людей. Якщо не читали, почитайте. Якщо читали, все одно можете лайкнути / репостнути / надіслати батькам :)
P.P.S. Цей текст написаний людиною, але, звичайно, нейрони мого мозку були натреновані на десятках статей і сотнях твітів, які я прочитав на цю тему за останній час :)
Як Old York Times використовує ШІ
Попередня замітка надихнула мене на хвилинку navel-gazing — написати про те, як ШІ впливає на цей проєкт: глобально і практично.
Хто не знає — Old York Times працює у форматі Телеграм-каналу і цієї розсилки. Ми створили його вісім років тому із Захаром, щоб робити короткі огляди і перекази цікавих англомовних лонгрідів (спочатку у Телеграмі, а через пару років додали можливість читати у форматі розсилки).
Але з розвитком генеративного ШІ стало очевидно, що він непогано справляється з тим, аби зробити короткий конспект основних ідей з індивідуальної статті. ШІ в більшості випадків зробить це не так якісно, як ми, але доволі близько.
Тому останнім часом я намагаюся з цього каналу робити блог з особистою перспективою / оригінальними постами про теми, які: a) цікаві мені; б) виглядають недостатньо обговореними в українському медіапросторі.
Тобто загальна ідея цього проєкту незмінна — приносити читачам важливі ідеї з англомовного медіапростору простою українською мовою — але зараз це видається кориснішим робити не через переказ лонгрідів, а через розповідь про ширші ідеї. Деколи ці матеріали прив’язані до конкретної англомовної статті на тему, яку я можу порекомендувати (наприклад, про занепад альтернативного м'яса), а деколи ні (наприклад, про те, чи зробить ШІ нас більш поміркованими, або про платформи прогнозів).
Хоча коли іноді трапляється соковитий лонгрід, який цікавий сам по собі, то не відмовляю собі в задоволенні написати про нього. Наприклад, репортаж про романшську мову у Швейцарії.
Публікувати тут тексти, написані з допомогою штучного інтелекту, не планував і не планую. Це хобі проєкт, який майже не приносить грошей (хоча у нас можна замовити рекламу), і 80% задоволення приходить від процесу написання.
Допоміжні завдання, для яких я використовую ШІ (не вичерпний список, але основне):
Головне — для перекладу цитат з англійської (звичайно, з моєю вичиткою), бо ШІ це робить вже так само гарно, як і я, або й краще.
Зрідка для фідбеку до готових текстів (наприклад, чи не пропустив я якісь важливі теми у великому лонгріді).
Я експериментував із ШІ-зображеннями давніше, але зараз практично не використовую їх — це вже відчувається не як цікава новинка, а як множення ШІ-слопу. Хоча не зарікаюся на 100 відсотків.
Якщо маєте думки чи фідбек — пишіть в коментарях. Або просто лайкніть цей допис, якщо з усім погоджуєтеся.