Підсумки року для світу і Old York Times
Україна — країна року The Economist; топ-10 книжок року від засновників Old York Times
Привіт! Цілий рік (і ще кілька років до того) ми моніторили англомовний медіапростір і розповідали важливі історії про Україну та світ. Цього разу, на честь завершення року — спецвипуск розсилки:
спочатку оглядаю статтю The Economist про те, чому Україна стала країною року;
потім невеличкий огляд підсумків року для нашого власного проєкту;
і зрештою я та співзасновник Old York Times Захар рекомендуємо наші улюблені книжки 2022 року.
Україна стала країною року The Economist — і це був очевидний вибір
Уже майже десять років британська газета The Economist обирає країну року (ми висвітлювали це у минулі роки: у 2021 році перемогла Італія, у 2020 — Малаві, а у 2019 — Узбекистан).
Цього року, пише The Economist, вибір уперше був дуже простий і очевидний — перемогти могла лише Україна.
Героїзм — із початком вторгнення мільйони українців залишилися, щоб дати відсіч могутнішому сусіду, і цим не виправдали сподівання Путіна і прогнози аналітиків, що Україна впаде за кілька днів, а російські війська пройдуть переможним парадом по Києву.
Винахідливість — у 2022 році українці «визначали слабкі місця ворога, підривали його запаси палива і боєприпасів та швидко навчилися використовувати нову західну зброю», навчилися воювати децентралізовано на противагу ієрархічній російській армії і вміло користуються підтримкою союзників, як-то американською розвідкою.
Стійкість — українці адаптувалися до життя у складних умовах: без води, електрики й опалення; російські терористичні атаки на цивільну інфраструктуру не похитнули дух українського народу.
Натхнення для інших країн із агресивними сусідами (як-то Тайвань) і для поневолених людей по всьому світу. «Багато тиранів брешуть, щоб виправдати свої злочини, і нав’язують свою волю через терор. Українці показали, що брехню можна викривати, а терору — протистояти».
Читати повну статтю (~4 хвилини на прочитання)
Підсумки року для Old York Times
Понад три роки, із вересня 2018-го до лютого 2022-го, ми приносили цікаві історії й важливі ідеї з англомовного медіапростору на різноманітні теми: від історії і політики до філософії та культури.
Але у 2022 році єдиною важливою історією стало російське вторгнення в Україну — і її масштабний міжнародний вимір. Міжнародні медіа захоплювалися героїзмом і винахідливістю українців, вперше відкривали для себе історію і географію України, невпинно шукали причини провалу «другої армії світу»™️, розповідали про вплив війни на країни від Молдови до Тайваню.
Тому з 1 березня я писав майже лише про це. За десять місяців вийшло біля 70 оглядів і переказів важливих англомовних статей і наративів: від масштабного трисерійного розслідування The Washington Post до регулярних колонок Тімоті Снайдера; від авторських статей Енн Епплбом для The Atlantic до стислих заміток The Economist, де традиційно не вказуються автори.
Мій улюблений допис року, він же і найпопулярніший — «Чому так багато російських генералів загинули в Україні».
Ось моя суб’єктивна підбірка ще чотирьох наших найцікавіших / найкорисніших заміток року:
Кремлівські наративи у західних медіа — і як з ними боротися
«Дорога до війни»: ключове з великого розслідування The Washington Post
Навіть через майже рік з початку великої війни Україна залишається у центрі уваги світу — і ми будемо продовжувати розповідати про це.
Щоб підтримати проєкт:
Якщо маєте якийсь класний продукт, про який хочете розповісти понад 8 тисячам розумних людей, у нас можна замовити рекламу.
Підписуйтеся на Телеграм Old York Times, якщо хотіли б отримувати наші дописи оперативніше
Також будемо вдячні за ваш фідбек, пропозиції, слова похвали і (конструктивної) критики — пишіть у коментарях або antonprotsyuk@gmail.com / @protanton у Телеграмі.
Дякую, що читаєте — і дякую захисникам і захисницям України за те, що це все стало можливим.
Топ-10 нонфікшн книжок року — рекомендації співзасновників Old York Times
Цього року Захар, співзасновник нашого проєкту, взяв паузу в роботі над ним, щоб сконцентруватися на роботі над The Kyiv Independent і The Fix Media. Але сьогодні він повертається, щоб порекомендувати вам топ-5 нонфікшн книжок, які він прочитав цього року. Потім — топ-5 книжок від мене.
Рекомендації Захара
📚 1. «The Last Empire: The Final Days of the Soviet Union» (Сергій Плохій, український переклад у видавництві «КСД»)
❓Чому варто прочитати: щоб зрозуміти ключову роль України в розпаді Радянського Союзу
📚 2. «Bloodlands: Europe Between Hitler and Stalin» (Тімоті Снайдер, український переклад у видавництві «Laurus»)
❓Чому варто прочитати: щоб мати ширше уявлення про складну долю України та Східної Європи у 20 столітті
📚 3. «Дикий Захід Східної Європи» (Павло Казарін; «Віват»)
❓Чому варто прочитати: щоб систематизувати думки про фазу війни 2014-2022 та історичну логіку, в якій опинилася Україна (книга написана до лютого 2022, але її смисли не втратили актуальність)
📚 4. «The Spy and the Traitor: The Greatest Espionage Story of the Cold War» (Бен Макінтайр, українською мовою, на жаль, немає)
❓Чому варто прочитати: щоб відпочити за шпигунським нонфікшном, який читається як художня книжка
📚 5. «Як Україна втрачала Донбас» (Денис Казанський, Марина Воротинцева, «Чорна гора»)
❓Чому варто прочитати: щоб мати чітке уявлення, що сталося навесні та влітку 2014 року на Донбасі
Рекомендації Антона
📚1. «І сталася тьма. Рузвельт, Гітлер і західна дипломатія» (Девід МакКін, український переклад у видавництві «Лабораторія»; мій огляд)
📚 2. «Каста. Витоки наших невдоволень» (Ізабель Вілкерсон, український переклад у видавництві «Лабораторія»; мій огляд)
📚 3. «Я змішаю твою кров із вугіллям. Зрозуміти український Схід» (Олександр Михед, «Наш Формат»; мій огляд)
📚 4. «Talent: How to Identify Energizers, Creatives, and Winners Around the World» (Daniel Gross & Tyler Cowen, англійською мовою)
📚 5. «The Age of the Strongman: How the Cult of the Leader Threatens Democracy Around the World» (Gideon Rachman, англійською мовою; мій огляд)